Китай усе ближче

 

Транспортний Університет Ланьчжоу (Китай)  віднедавна є  партнером у міжнародній співпраці Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.  У жовтні  2011 року делегація  цього  навчального  закладу перебувала в Кременчуці. Візит проходив у рамках двосторонньої угоди про співпрацю.   Делегацію очолював  проф. Рен Енен, президент Ланьчжоуського університету шляхів сполучення. До складу делегації також увійшли: пані Чжан Гуоджин, заступник директора відділу міжнародної співпраці та обмінів; проф. Чжан Йоупен, декан факультету електротехніки; проф. Чжао Янлон, декан факультету економіки та менеджменту. Гості мали змогу ознайомитися з науково-технічною базою університету. Вони відвідали наукові лабораторії Інституту електромеханіки, енергозбереження і систем управління, кафедри інформаційно-управляючих систем, кафедри транспортних технологій, кафедри процесів і обладнання механічної та фізико-технічної обробки, а також факультет управління. Також вони мали змогу зустрітися з ректором КрНУ професором Михайлом Загірняком, міським головою Кременчука Олегом Бабаєвим.Пані Чжан Гуоджин, заступник директора відділу міжнародної співпраці та обмінів зустрілася зі студентами, які мають бажання пройти курс навчання у магістратурі чи аспірантурі  Ланьчжоуського університету шляхів сполучення.

 

Головною ж подією візиту наших партнерів став перший українсько-китайський круглий стіл "Регіональний сталий розвиток та його роль в освіті", який проходив на базі нашого університету. Робочими мовами були: китайська, англійська, російська та українська. Під час круглого столу з доповідями виступали викладачі та дослідники обох університетів. Вони порівнювали стан економічного розвитку України та Китаю, визначали вплив вищої освіти на стабілізацію економічної ситуації в регіоні та країні в цілому, розглядали роль наукової діяльності не лише викладачів, але і студентів для формування та стабільного розвитку національної економіки.

 

Проведення круглого столу – важливий етап у розвитку ефективної, плідної та довготривалої співпраці між університетами. Науковці нашого університету спільно зі своїми колегами з Китаю мали змогу ближче познайомитися та визначити сфери і напрямки майбутньої співпраці.

 

Результатом  перебування китайських науковців в університеті Кременчука  стало підписання спільного комюніке щодо  шляхів подальшої співпраці. 

 

«Шовковий шлях» кременчуцьких студентів

 

Прикладом конкретної реалізації укладеного між  університетами договору  є  поїздка  на  навчання  до Ланьчжоу  аспіранта та студента з Кременчука, котрі  пройшли конкурсний відбір за  державною  стипендіальною  програмою Китайської народної республіки.  Навчальна програма почалася у вересні 2011 року. За декілька місяці свого перебування у китайському навчальному закладі   наші земляки зарекомендували себе  з найкращого боку й добре адаптувалися у новому середовищі.   Своїми враженнями   за допомоги Інтернету поділився  Олександр Солошич.

 

- Уже в аеропорту ми відчули, що потрапили до зовсім іншої, такої далекої й загадкової  частини світу. Незнайома мова, незрозумілі для нас символи, які виявилися ієрогліфами.  Навколо  безліч людей, котрі здивовано дивляться на нас і просять сфотографуватися  – все це було так незвично!

 

Перший досвід спілкування китайською мовою відбувся при спробі взяти таксі, щоб дістатися університету. Дві вивчені нами фрази викликали сміх у китайських водіїв, порозуміння було знайдено завдяки купі слів та жестів.

 

 Кампус університету виявився великим і красивим.  Вразила бібліотека, яка містить в своїй колекції більше двох мільйонів книг.

Коли  вперше скуштували  традиційну китайську їжу, а саме: незвичний на смак суп «фуго», який складався з морепродуктів, сир тофу та відому на всю країну ланьчжоуську лапшу, не могли зрозуміти  її смаку.  Китайці полюбляють їсти багато, загалом гострі страви, до яких ми  довго звикали.  Хліба, печива, цукерок там не вживають. У цілому там панує здоровий спосіб життя.

 

Щодо міста Ланьчжоу, то це історично цікавий осередок китайської культури та традицій. Саме через нього проходив відомий «Шовковий шлях», що послужило появі великої кількості музеїв та історичних пам’яток. Через місто протікає одна з найвеличніших річок Китаю – Хуанхе, що в перекладі означає «Жовта ріка». Все це дає змогу з цікавістю проводити вільний час.

Упродовж першого року навчання ми маємо  вивчити китайську мову, а вже потім освоювати спеціальність. Всі іноземні студенти були розподілені на дві групи. Українці потрапили до класу, де навчаються стипендіати з таких країн, як: США, Білорусь, Іспанія, Туркменистан, В’єтнам, Лаос, Нігерія. Використання англійської мови викладачами закінчилося після двох тижнів лекційних пар. Тож, враховуючи, що навчальний процес відбувається китайською,  ми всі повністю занурилися у динамічну атмосферу її вивчення.  Через день пишемо  диктанти на знання ієрогліфів, складаємо  діалоги та виконуємо  різноманітні вправи китайською мовою. Перші результати відчули, коли зуміли поспілкуватися з продавцями магазину і були задоволені тим, що самі  їх зрозуміли.  Тому вже зараз  переконані, що українцям і китайська мова  підвладна.   Щоб довести це,  насамперед,  собі, готуємося до  складання екзаменів з чотирьох предметів: граматики, правопису ієрогліфів, усної  мови та аудиювання.  Тому скучати нам ніколи.

 

Як зауважує  ректор КрНУ професор Михайло Загірняк,  кременчуцьких студентів, які б мали змогу навчатися в Китаї,  може бути значно більше. - Згідно з вищезазначеною угодою пріоритетними є напрями: екологія, охорона навколишнього середовища, транспорт і комп’ютерні технології. Усі ці спеціальності є в нашому університеті. Стосовно вимог до кандидатів, необхідно  бути студентом останнього курсу університету (бакалаврату чи магістратури), мати високі показники у навчанні й добре  володіти англійською мовою. Утім, саме остання позиція допоки й стримує бажання багатьох студентів  зібратися у далеку мандрівку.  З іншого боку на них чекають чудові умови: безкоштовне проживання в гуртожитку, медична страховка й  щомісячна стипендія у розмірі  300 доларів.  Ректорат готовий сприяти  більш активному обміну студентами. у рамках державних стипендіальних програм, а також  налагодити обмін викладачами з метою вдосконалення професійних навичок та умінь;  сприяти встановленню нових наукових зв’язків, спрямованих на створення спільних дослідних проектів. Така співпраця є досить корисною і  необхідною.

 

Відділ міжнародних зв`язків