Головна>Новини
КрНУ


































Новини

За 3 місяці сайт системи онлайн навчання КрНУ піднявся на 400 тисяч позицій у світовому рейтингу
12.02.21


У 2018 році у КрНУ ім. М. Остроградського на базі платформи Moodle започаткували систему онлайн навчання. Створили її для підвищення якості освітнього процесу та якіснішого оцінювання знань студентів. Наразі в системі зараховано 1370 електронних навчальних курсів (ЕНК). Під час карантину 2020 року завдяки системі в університеті вдалося оперативно організувати процес дистанційного навчання. Студенти та викладачі активно користувалися освітнім порталом http://krnu.org/. (розробник і адміністратор – доцент Геннадій Славко). За останні три місяці 2020 року сайт піднявся у світовому рейтингу університетських сайтів більше ніж на 400 тисяч позицій – з 757 534 місця на 296 392 (за версією компанії Alexa).

Ініціатор створення системи онлайн навчання та її куратор проректор з науково-педагогічної роботи та новітніх технологій Сергій Сергієнко розповів про особливості роботи в системі:

– Пане Сергію, у 2018-му система онлайн навчання створювалась як додатковий освітній інструмент. Як вона показала себе під час карантинів 2020 року, коли дистанційна форма навчання стала конче необхідною?

– Карантин, який ввели навесні 2020 року, був для всіх неочікуваним, ніхто до такої ситуації не готувався, але завдяки тому, що більшість викладачів вже працювали в онлайн системі, нам вдалося швидко перейти від контролю знань студентів до повноцінних електронних навчальних курсів, куди включалися і завдання, і семінарські заняття, і лекційні матеріали тощо. Крім того систему доповнили відповідними інструментами для проведення онлайн-занять, онлайн-конференцій.

– За три останні місяці 2020 року освітній сайт krnu.org у світових рейтингах піднявся на 400 тисяч позицій. Як вдалося досягти такого стрімкого зростання?

– Оцінювання сайту ведуть незалежні організації, зокрема рейтинг сайтів навчальних закладів в інтернеті World universities web ranking складається за даними американської компанії Alexa Internet та британської Majestic-12. Найперший показник оцінювання – це привабливість сайту для студентів, наскільки часто вони туди звертаються. У нашому випадку співпали два чинники – через карантин студенти змушені були перейти на дистанційне навчання, а викладачі, зі свого боку, наповнили систему якісними навчальними матеріалами. Сайт став зручним і корисним для студентів і піднявся у рейтингах.

– Вам вдалося не лише сайт krnu.org підняти у світових рейтингах, а й підвищити рейтинг офіційного сайту КрНУ – він піднявся з 522 806 місця на 320 571. Як це вийшло?

– Сайт онлайн системи krnu.org і головний університетський портал взаємопов’язані через перехресні посилання на навчальні матеріали, використання депозитарію академічних текстів університету, системи опитування здобувачів освіти тощо. В сумі це дало можливість підвищити привабливість головного університетського сайту та збільшити кількість відвідувань, завдяки чому він теж піднявся у світових рейтингах.

– Тобто в складних умовах карантину система онлайн навчання спрацювала ефективніше, ніж у спокійнішому 2018 році?

– Я поясню, чому у 2018 році не було таких темпів приросту. Тоді ми запускали систему як пілотний проект, щоб подивитися, як на неї відреагують студенти та викладачі. Адже це додаткове навантаження і на тих, і на інших. Студентам було незвично заходити до системи, викладачі теж відреагували по-різному – одних система дуже зацікавила, інші опиралися нововведенням. Карантин 2020 року став так би мовити каталізатором певних процесів – ситуація змусила і викладачів, і студентів активніше працювати в системі онлайн навчання. Вони зрозуміли, що це корисно, зручно та ефективно, а не просто до цього їх змушує адміністрація. Коли бачиш реальний результат своєї роботи, розумієш, що недаремно витрачав час.

Показники активності в системі:

Показники упровадження системи в університеті:

– Наразі в системі зараховані 1370 електронних навчальних курсів (ЕНК), не зараховані 135. За якими критеріями їх відхилили?

– Є певні вимоги до типової структури та наповнення курсів. Це навчальні робочі програми, лекційні матеріали, методичні розробки, а також обов’язковий контроль – причому на різних етапах навчального процесу. Контроль – це зокрема тести. Вони можуть стосуватися однієї теми або групи тем, змістовного модуля по дисципліні, або це взагалі може бути підсумковий тест, за результатами якого студенту зарахують іспит чи залік. Таке оцінювання проходить об’єктивно і не залежить від суб’єктивного ставлення викладача. І снують певні вимоги як до якості тестів, так і до їх кількості. Бажано, щоб курс був забезпечений достатньою кількістю якісних (а не найпростіших) тестів, без цього здійснити реальний контроль знань студента неможливо. Отже, якщо курс має типову структуру та достатню кількість тестів, він зараховується. Якщо створений курс не відповідає цим вимогам, він не зараховується. Трапляються ще випадки, коли не зараховувалися так звані «порожні» курси – коли викладач подав заявку на створення нового курсу, але ще знаходиться в процесі його формування і наповнення.

– Хто оцінює якість навчальних курсів?

– Актуальне питання. Ми ще не проводили атестацію курсів, натомість вже розроблені усі необхідні нормативні документи, зокрема положення про атестацію та анкета експертів, які оцінюватимуть курси. Але групи експертів ми ще не формували. Я дав завдання завідувачам кафедр провести якісний аналіз курсів по кожній освітній програмі та визначити активних викладачів, які хочуть атестувати свої курси. Тоді ми зрозуміємо, кого включати до експертних груп. Адже один експерт не може дати адекватну експертну оцінку курсам і з гуманітарних, і з економічних, технічних та природничих дисциплін. Тут мають працювати фахівці. Крім того до експертних груп обов’язково долучиться начальник навчально-методичного відділу та один із проректорів – або Віктор Володимирович Костін, як проректор з методичної роботи, або я. Також в експертній групі буде адміністратор системи, який слідкуватиме за технічних формуванням навчального курсу.

– Доповідаючи на ректораті, ви підкреслили, що завідувачі кафедр мають власноруч провести оцінку якості електронних курсів викладачів, а не доручати їм проводити самоаналіз. Ви проти самоаналізу у даному випадку?

– Я не проти самоаналізу, скоріше навпаки. Власне, самоаналіз теж може бути корисним для того, щоб самому зрозуміти чи потребує твій власний курс доопрацювання. Але не можна результати самоаналізу приймати, як істину в останній інстанції, наосліп. Я розумію, що робота з оцінки якості курсів копітка і потребує багато часу, на кафедрах читається від 30 до 90 дисциплін, а якщо їх ще поділити на семестри, то на перевірку якості розроблених курсів треба буде витратити не один тиждень. Тому, як базову, можна використовувати інформацію самоаналізу, але потім варто перевірити, наприклад, найгірший та найкращий курси, щоб зрозуміти, наскільки вони відповідають заявленим оцінкам якості.

– На сайті студентам дозволено теж давати оцінку якості курсів. Які з них отримали найвищу оцінку від студентів?

– Цей модуль застосовується не до всіх навчальних курсів, наразі ми випробовуємо його у тестовому режимі, згодом підключатимемо до курсів, заявлених на атестацію.

– Адміністратор сайту у звіті інформує, що наразі викладачі використовують лише 30% можливостей системи онлайн навчання. Чому так?

– Із системою, як і з будь-яким програмним продуктом, треба розбиратися і витрачати на це час, тому більшість викладачів виконують в системі необхідний мінімум і на цьому зупиняються. Додаткові можливості, про які ми говоримо, це сервісні функції – наприклад, підключення журналу відвідувань, занять в реальному часі, опитувальників, довідників тощо. Безумовно, такі додаткові модулі роблять курс кращим, але водночас вимагають від викладача більше часу.

– Адміністратор також інформує, що лише 20% викладачів мають рівень знань, достатній для всебічної роботи у системі онлайн навчання. Чому так?

– Можливо, адміністратор дав надто сувору оцінку, але дійсно не всі викладачі мають достатній рівень знань та бажання розвиватися саме в цій системі. Зі свого боку адміністрація робить кроки щодо покращення цієї ситуації. Заплановано проведення курсів підвищення кваліфікації для забезпечення необхідних цифрових компетенцій викладачів університету саме для роботи в системі онлайн навчання. За два роки їх мають пройти 100% наших викладачів. Доцент Славко вже розробив онлайн-курс підвищення кваліфікації, він виставлений на сайті університету. Ми отримали від кафедр заявки на викладачів, які бажають пройти курс – у першій хвилі це близько 100 осіб. Почнеться навчальний семестр, почнуться і курси.

– Як пояснити те, що профільна кафедра інформатики і вищої математики розробила курси лише для 75% дисциплін, а кафедра теорії, історії держави та права виконала цей план аж на 190,9%?

– Ці дані не можна сприймати однозначно, на такі показники вплинули кілька чинників. По-перше, адміністрація не обмежує викладачів у виборі платформи для ЕНК. Саме на кафедрі інформатики і вищої математики дуже активно використовують платформу Teams Microsoft. Це не заборонено. Але порівняно з системою, яку маємо в університеті і регулярно моніторимо, тут для адміністрації виникають певні складнощі з контролем – складніше з’ясувати чи дійсно там проводяться заняття, яка якість розроблених курсів тощо. Якщо використовується інший ресурс, це потребує додаткової звітності. Щодо високих відсотків виконання ЕНК на інших кафедрах – а там є і 190%, і 130, і 110 – це може означати, що кафедри окрім обов’язкових навчальних курсів розробили і додаткові, цікаві студентам, або, наприклад, необхідні для успішної здачі єдиного вступного іспиту з англійської чи єдиного фахового вступного випробування при вступі на навчання за освітнім ступенем «магістр». Треба також враховувати, що на одних кафедрах викладають 20 дисциплін, а на інших – 60-80, там, де дисциплін менше, перевиконати план простіше.

– Можна вважати, що система пройшла випробування і університет має якісну платформу для забезпечення дистанційного навчання студентів?

– Так, безумовно, вже можна казати, що в разі переходу на повний дистанційний режим навчання університет зможе забезпечити цей процес. Система постійно розвивається, нарощує свій функціонал, надалі можна буде додавати більше матеріалів, створювати відео-контент тощо. Робитимемо все, щоб система розвивалася. Навіть у випадку зняття карантину і повернення до очної форми навчання, система працюватиме, бо це ефективний додатковий інструментарій для самостійної роботи студентів.
КрНУ