Головна>Новини
КрНУ



























Новини

Участь професора кафедри екології Валентини Підліснюк у роботі Всесвітнього Саміту із питань змін клімату у Копенгагені
25.12.09

Копенгаген- 15 : сигнал для змін!

Насьогодні єдиним міжнародним документом, що регулює викиди парникових газів в атмосферу, є Кіотський протокол до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату . Згідно з положеннями Протоколу,підписаному у 1997 році, 37 високорозвинених країн та країни, що переходять до ринкової економіки, несуть юридичну відповідальність за виконання зобов’язання зменшити середньорічні обсяги викидів парникових газів.
Головна мета Конвенції і Протоколу полягає в стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, який би не допускав небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему планети. Основними роками впровадження Кіотського протоколу є 2008-2012 рр., а його дія закінчується в 2012 році. Тому нагальним є підготовка та прийняття нового міжнародного документу, який би регулював питання викидів парникових газів, стимулював би енергозбереження, впровадження альтернативних джерел енергії та «чистих технологій». Країни, що розвиваються, вже сьогодні відбувають на собі значні негативні наслідки змін клімату, в першу чергу в частині погіршення доступу до води, збільшення кількості катастроф, стихійних явищ, що призводить до появи так званих « екологічних мігрантів». Стає ясним, що розвинуті країни, на долю яких припадає значна кількість викидів в атмосферу парникових газів, мають також розробити фінансові та інституційні механізми допомоги країнам, що розвиваються,в першу чергу, в частині адаптаційних мір.



З ціллю обговорення цих важливих для людства питань і було скликано Всесвітній Саміт із питань змін клімату, що відбувався в столиці Данії Копенгагені 7-18 грудня.Згідно даних ООН, на Саміті були присутніми урядові делегації з 192 країн світу, загальна кількість акредитованих учасників досягала 45000 чоловік. На жаль, через певні організаційні моменти, в першу чергу через масові протести, демарші делегацій окремих країн на Самміті , починаючи з 14 грудня, було встановлено безпрецедентні міри безпеки і зменшено кількість учасників до 15000 чоловік. Всього в зустрічі прийняло участь 115 глав держав та урядів, зокрема, делегацію Німеччини очолювала канцлер Ангела Меркель, делегацію США Президент Барак Обама, делегацію Франції президент Ніколя Саркозі, делегацію Росії- Президент Дмитро Мєдведев, На жаль, Україна не була активним гравцем підготовчого процесу та самого Саміту, тому, мабуть, і не була представлена на високому рівні: керівником української делегації був Ігор Лупальцов, що очолює Бюро екологічних інвестицій при Міністерстві екології України; всього в складі української делегації було акредитовано 33 учасники з числа представників Міністерства екології, Кабінету Міністрів, неурядових організацій, також журналістів. В цілому позиція України щодо зменшення викидів парникових газів була недостатньо обґрунтованою, застарілою, не опиралася на питання енергозбереження, впровадження низько вуглецевих технологій. Певно, через це учасники Саміту назвали Україну « кліматичним динозавром».



Саміт не закінчився , як очікувалося, підписанням великої кліматичної угоди, проте в останню ніч з 18 на 19 грудня було досягнуто домовленості між основними країнами, що вносять основний вклад у викиди парникових газів : США,Китаєм, Південною Африкою, Бразилією та Індією. Ці країни підписали Копенгагенську угоду, що ставить ціллю досягнення зменшення потепління на Землі на 2 градуси до 2020 року та створення Міжнародного Кліматичного Фонду, внески до якого мають складати по 10 млрд . доларів США щорічно до 2012 року та досягнення наповненості Фонду на рівні 100 млрд. доларів до 2020 року.



Бюджет Фонду, що почне діяти з 2010 року, планується в першу чергу використати для адаптаційних заходів для тих крахн, що вже потерпають від змін клімату.
Копенгагенська угода є зараз відкритою для підписання, тому є надія, що більшість країн світу приєднаються до поставлених цілей протягом 2010 року.



Крім офіційних переговорів, на Самміті щодня проходила велика кількість семінарів, робочих зустрічей, конференцій. Місто Копенгаген під час проведення Саміту перетворилося на велику арену екологічних дій та пропаганди, на площах проходили мітинги та зібрання міжнародних організацій, представлялися нові технології та наукові досягнення з питань енергозбереження, альтернативних джерел енергії, демонструвалися можливості нової техніки, наприклад, насоси, що працюють на біопаливі, « низькоенергетичний дім» , який є прикладом енергозбереження. В місті була розгорнута «стіна прихильників протидії змінам клімату», на якій кожен бажаючий залишав своє повідомлення, також працював екологічний театр, демонструвалися виставки картин та фільми, присвячені тематиці змін клімату.
В роботі Саміту 16-18 грудня взяла участь професор кафедри екології Кременчуцького державного університету Валентина Підліснюк, як експерт, акредитований Європейською фундацією із змін клімату та водних ресурсів. Вона прийняла участь у роботі семінару з питань клімату, розвитку територій та водо забезпечення, який було організовано в рамках супроводжуючих подій, де розповіла по Молодіжну кампанію із змін клімату, що проходить в Україні, учасниками якої є студенти Кременчуцького державного університету, Національного університету біоресурсів та природокористування та Камянець-Подільського національного університету.
Також професор Підліснюк зустрілася з представником Федерального міністерства з екології та охорони природи Німеччини Ларсом Андерсеном та представником міністерства екології Данії Лайлою Вейт-Кнудсен, на яких обговорила можливість співробітництва з освітніх та наукових питань.



На запрошення пані Вейт-Кнудсен професор Підліснюк відвідала відділ Міністерства охорони довкілля Данії, що працює над питаннями співробітництва з країнами Центральної та Східної Європи в галузі енергозабезпечення.
Враховуючи важливість та надзвичайну актуальність досліджень з питань змін клімату, необхідність розробки інституційних механізмів впровадження адаптаційних та метигаційних дій протидії змінам клімату, важливу роль освіти та тренувальних занять, яку відіграють в розвинутих країнах університети та наукові центри, було б доцільним започаткувати такі дослідження та програми в Кременчуцькому державному університеті, що дало б новий імпульс для розвитку наукової та освітньої школи із питань змін клімату в державі.
Це місце є поки що вакантним на теренах України!

Валентина Підліснюк, професор кафедри екології
КрНУ