Головна>Новини
КрНУ


















Новини

PROBASS & Hardi відіграв у Кременчуцькому національному університеті благодійний концерт
09.12.22

9-го грудня кременчуцький гурт PROBASS & Hardi, який став всесвітньо відомим завдяки композиції «Доброго вечора, ми з України!», виступив у Кременчуцькому національному університеті ім. М. Остроградського. Мета заходу – збір коштів для Збройних Сил України.

Починаючи з 22 листопада, гурт здійснює концертний тур університетами України. Хлопці об’їхали вже 13 міст. У кожному університеті вони влаштовують благодійний концерт – вхід туди вільний, квитки не продають, натомість глядачі можуть робити благодійні внески. 80% зібраної суми гурт передає на потреби української армії.

До Кременчуцького національного університету PROBASS & Hardi запросили за ініціативи ректора університету Михайла Загірняка. Організацією заходу займався відділ виховної та культурно-масової роботи.

У цій історії є родзинка – більша частина гурту складається з випускників КрНУ, які навчалися в університеті у різні роки. Гітарист Артем Родіонов та барабанщик Євген Дащенко навчалися на факультеті електроніки та комп’ютерної інженерії. Лідер гурту Артем Ткаченко (DJ PROBASS) –на «електричних машинах та апаратах».

Концерт мав розпочатися о 13 годині, хлопці підготували апаратуру і готові були починати, натомість пролунав сигнал повітряної тривоги – і довелося чекати, поки пролунає відбій. Зрештою концерт розпочався.

Фронтмен гурту Артем Ткаченко зі сцени подякував студентам за те, що прийшли на концерт, що дочекалися, а найголовніше за те, що залишилися навчатися в Україні, вдома. На його думку, дуже важливо, щоб молоді люди не тікали зі своєї країни, а залишалися тут її відбудовувати.

Під час концерту гурт виконав і свої найвідоміші композиції, такі, як «Доброго вечора, ми з України!», і нові роботи, такі як «Нація». Представляючи композицію «Доброго вечора, ми з України!», Артем Ткаченко сказав, що часто уявляє таку картину:

– Стоїть Путін у темному лісі, тихо навкруги, аж раптом йому на плече лягає важка, міцна, тепла рука і впевнений голос каже: «Доброго вечора, ми з України!».

Студенти аплодували та танцювали, виступ гурту мав шалений успіх.

Перед концертом Артем Ткаченко розповів про своє навчання в університеті та про те, як виникла ідея туру університетами:

Коли члени вашої команди навчалися в університеті?

– Ми навчалися тут у різні роки. І не лише навчалися, ми грали у команді КВК «Горшок». Насправді вона називалася «Горячий шоколад», але ми скоротили назву і вийшов «Горшок». Ми були чемпіонами КрНУ і чемпіонами міста. Я ще був «студентом року». До університету перевівся на третій курс з машинобудівного технікуму, там навчався на «комп’ютерних системах». Студентське життя було дуже насиченим, ми тут і вчилися, в грали у КВК, і співали і танцювали – танцювали, до речі, брейк данс. І реп ми читали. Ми все об’єднували, було весело, досі пам’ятаю, був у мене номер «Солодка вата», я там виходив, а хлопці мене у серпантин замотували…

І в результаті музика перемогла комп’ютерні системи?

– Виходить, що перемогла, нам дуже цікаво було цим займатися.

Чому ви вирішили влаштувати концертний тур саме університетами України?

– Дивіться, ми з самого початку війни волонтерили, у нас був хаб у «Джоссі», потім ще у Артема Родіонова, Перші три-чотири місяці ми добре працювали, допомагали переселенцям їжею, одягом, речами – тим, хто приїжджав з Харкова, Сумщини, тощо. А потім стало якось важче працювати, і ми сіли думати, як зробити ще щось корисне. Нас тоді якраз почали запрошувати виступати, ми їздили як гурт. Так нас запросили на польський телеміст, там було багато артистів, і вийшло так, що зібрали кілька мільйонів гривень, це була суттєва допомога ЗСУ. Але траплялося по-різному, наприклад, приїхали у Калуш і зібрали для війська лише 30 тисяч гривень. Але це теж дуже класна історія, бо у людей зараз мало грошей, але вони все одно донатять! Зараз дійсно стало важко, морально важко людям, класичні збори вже не працюють, і ми створили такий більш креативний варіант.

Так чому все-таки обрали університети?

– На нашу думку, студентство в Україні відіграє важливу роль, помітну, з нього починаються різні великі справи.

Це ви про революцію на граніті та Революцію Гідності?

– Так, звичайно! Можливо, вони іноді навіть не розуміють повною мірою, що роблять, але роблять класні речі! По-перше, наші студенти залишились в Україні, вони тут навчаються, тут будуватимуть сім’ю і відбудовуватимуть Україну! І це попри всі обстріли, повітряні тривоги, відключення світла! Це дуже класна позиція, свідома, і нам дуже хочеться сказати студентам за це дякую! А як ми можемо сказати їм дякую? Звісно, що на концерті. Коли ми зробили перший такий концерт, одразу з’явилося дуже багато запрошень, тому ми склали такий тур по університетах. Деякі колеги з шоу-бізнесу питають, чому саме університети, адже ми могли би виступати у палаці культури. Але ні, це для нас принципове питання – виступити саме в університеті, перед студентами, жити у студентському гуртожитку, їсти у студентській їдальні. Це така історія, наша історія.

Де вже відбулися ваші концерти?

– Полтава, Суми, Вінниця, Тернопіль, Рівне, Луцьк, взагалі ми вже 13 міст проїхали!

Складно виступати під час війни?

– Так, складно, все змінюється по кілька разів на день, нам доводилось працювати у бомбосховищах, траплялось, переносили концерти на наступний день. У Вінниці виступали у бомбосховищі, причому університет був не вінницький, а донецький, він туди переїхав ще у 14-му році. Було й таке, що все налаштували, почали концерт, аж раптом вимкнули світло. Тому ми почали возити з собою генератор. Та й сьогодні, вдома, у Кременчуці, бачите, що виходить – ми все налаштували, мав початися концерт, натомість оголосили повітряну тривогу, тепер чекаємо, сподіваюся, і студенти дочекаються.

Маєте творчі плани на час війни?

– Ми плануємо писати музику, багато писати, бо багато чого хочеться сказати. Це наш мистецький фронт. Розумієте, ворог намагається не лише знищити нас, він хоче знищити нашу культуру! А ми хочемо стільки всього створити, щоб у ворога сил не стало усе це знищити! Адже ми українці, і я пишаюся тим, що я – українець!

Зібрані на концерті в університеті кошти PROBASS & Hardi передадуть на потреби Збройних Сил України.

КрНУ