Участь співробітників КрНУ у парламентських слуханнях на тему: «Національна інноваційна система України: стан та законодавче забезпечення розвитку».
23.03.18
21 березня 2018 року у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: «Національна інноваційна система України: стан та законодавче забезпечення розвитку».
Метою парламентських слухань було широке громадське обговорення стану та стратегічних напрямів інноваційного розвитку України, законодавчого забезпечення формування національної інноваційної системи України, визначення ключових завдань органів державної влади України, місцевого самоврядування та громадянського суспільства щодо забезпечення ефективної реалізації поставлених завдань.
Парламентські слухання відкрила Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, яка зазначила, що до участі у слуханнях долучилися представники Уряду, представники Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, керівники і представники місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, національних академій наук, працівники наукових установ, навчальних закладів різного рівня, бізнесу, громадських організацій і засобів масової інформації.
Учасникам слухань були представлені підготовлені Кабінетом Міністрів України і Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти матеріали про Національну інноваційну систему: стан та законодавче забезпечення розвитку, інші інформаційно-аналітичні матеріали.
З доповіддю «Законодавчі ініціативи з підтримки інновацій» виступив Перший віце-прем’єр-міністр – Міністру економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) України Степан Кубів.
За словами Степана Кубіва, «відсутність стратегії та виразних пріоритетів для розвитку інновацій зруйнували українську систему наукових досліджень, орієнтованих на подальшу реалізацію у виробництві і промисловості». Він наголосив, що МЕРТ спільно з відповідними комітетами Верховної Ради проводять спільну роботу щодо вирішення даної проблеми, а також зауважив, що «українське законодавство надзвичайно вороже до інновацій, до практичних дій». Тому, на його переконання, «потрібно законодавчо визначити поняття «стартап», а також створити систему фінансової і законодавчої ініціативи, передбачити законодавчу підтримку щодо оформлення патентів і представив матеріали, що окреслюють пріоритети державної підтримки інновацій в Україні.
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич у своїй доповіді «Стан та перспективи розвитку інноваційної сфери України» зауважила, що інновації – це саме те, що визначає конкурентоспроможність держави, поділяє країни на країни першого та другого світу. За допомогою слайдів вона представила рейтинг глобального розвитку інновацій та позицію України у ньому. За словами Лілії Гриневич, останніми роками місце України в рейтингу за глобальним індексом інновацій покращується, у 2017 році Україна посіла найвищу позицію за останні 7 років – 50 місце. «Але це для того потенціалу, який ми маємо в Україні це, без сумніву, не відповідне місце», – сказала міністр.
«Якщо ми подивимось на ланцюжок розвитку інновацій, ми побачимо значну дірку. Так, ми здійснюємо наукові дослідження, отримуємо їх результат, що фінансується державою. В свою чергу бізнес готовий отримати та підхопити результат, але тільки не у вигляді теоретично обґрунтованого дослідження, а у вигляді технологічного рішення з прототипом. І тут, якщо подивитися на державне фінансування, то воно саме в цьому секторі настільки мізерне, що це гальмує зростання. Таким чином, у технологічні рішення вкладаються лише 1,1% державних ресурсів, при цьому 95% коштів надходять від бізнесу. Як результат, найбільше інноваційною діяльністю в Україні займаються підприємства з виробництва тютюнових виробів, харчових продуктів та напоїв. Зрозуміло, що це не той шлях. Тим більш, що ми вже маємо позитивні практики, які можуть нас спрямувати в правильному напрямі», – розповіла Міністр.
Лілія Гриневич наголосила, що МОН визначив пріоритетні завдання на найближчі 2 роки, які допоможуть вдосконалити інноваційну сферу:
– створення Стратегії інноваційного розвитку України;
– реформа законодавства щодо державної підтримки інновацій;
– створення Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору;
– реформа економічних відносин в системі вищої освіти;
– запровадження базового фінансування наукової діяльності університетів за результатами їх державної атестації;
– стимулювання закладів вищої освіти та наукових установ до трансферу розроблених ними технологій;
– державна підтримка міжнародного інноваційного співробітництва в рамках Міжнародної європейської інноваційної науково-технічної програми «EUREKA».
Від Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти виступили виконувач обов’язків голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський та голова Підкомітету з питань інноваційної діяльності та інтелектуальної власності Олексій Скрипник.
Виконувач обов’язків голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський зазначив, що університети повинні стати тим місцем, де затримується наша талановита молодь, а не імігрує. Він повідомив, що очолюваний ним Комітет разом з Міністерством освіти та науки беруть на себе зобов’язання напрацювати відповідні законодавчі зміни: «Університети ніяким чином не впливають на формування власної інноваційної системи. Тому законодавчі зміни необхідні». Він висловив переконання, що спільна праця дасть можливість побудувати нову модель, створювати систему стартапів і мати все на абсолютно легальній основі. «Це дасть можливість університетам працювати як елементам фундаменту інноваційної економіки України», – зазначив парламентарій. «Що ми може зробити – це створення елементу, який називається стартап, бізнес-школа, будь-яка конструкція, яка дає можливість тут, мотивацію нормально проводити дослідження, створювати відповідні стартапи. І далі ця людина йде в інноваційну економіку України, і далі повертає кошти, створює велику додану вартість, - підкреслив очільник Комітету.
«Якщо ми будемо створювати при університетах бізнес-інкубатори, наукові технопарки, центри компетенції – відбувається розвиток інноваційних продуктів завдяки поєднанню інноваційної та бізнесової складової», «Мають запрацювати дослідницькі університети з центрами підприємництва, це дуже важлива річ. Університети мусять мати і бізнес-школи, і центр підприємництва та створювати центр компетенції і одночасно надавати знання для створення бізнесу, допомагати втілювати інноваційні ідеї», – зазначив Олексій Скрипник. Він зауважив, що «необхідно, щоб вчений зрозумів основи бізнесу, знайшов партнерів, знайшов можливість, щоб його ідея впровадилась у реальне життя». Також парламентарій наголосив на необхідності стимулювати перетворення наукових розробок в інноваційний продукт. Олексій Скрипник зауважив, що інноваційний розвиток неможливий без зовнішніх інвестицій, фондів фінансування: «Ми маємо створити систему державного управління, яка би забезпечувала розвиток інновацій, це і Рада з розвитку інновацій – найбільш потенційний орган з формування політики розвитку інновацій, очікуємо на створення Офісу з розвитку інновацій та Фонд підтримки інновацій, який здійснює державне фінансування». Також він акцентував увагу на модернізації наукової сфери.
Пролунали виступи учасників слухань, які висловили низку конкретних пропозицій, котрі будуть розглянуті, узагальнені і враховані під час доопрацювання проекту Рекомендацій і розгляду їх на засіданні Верховної Ради України. Загалом було проведено близько 40 виступів, зокрема виступили: президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремінь, президент Національної академії правових наук Олександр Петришин, віце-президент Національної академії медичних наук Микола Тронько, виконуючий обов’язки віце-президента Національної академії аграрних наук Микола Роїк, ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України Станіслав Ніколаєнко, директор концерну «Укроборонпром» Павло Букін народні депутати Сергій Тарута, Юрій Мірошниченко, Анатолій Гіршфельд, Ольга Богомолець та інші.
На завершення парламентських слухань головуюча на засіданні заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд зазначила, що що вдосконалення законодавства про розвиток інновацій не дасть потрібних результатів при наявній податковій системі. Вона висловила впевненість, що реформування має відбуватися у поєднанні якісної системи науки та освіти.
Наш університет на парламентських слуханнях представляли перший проректор Володимир Никифоров та начальник науково-дослідної частини Олег Троцко.
