Із 16 по 20 жовтня у рамках виконання міжнародного україно-австрійського білатерального проекту «Способи переробки біомаси ціаней, що викликають цвітіння водойм» відбувся робочий візит до Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (КрНУ) делегації австрійських науковців з Університету природних ресурсів і наук про життя (BOKU) м. Відень. До складу делегації увійшли провідні науковці: доктор Гюнтер Бохманн (керівник групи), доктор Катарина Майкснер, науковий співробітник Вольфганг Габауер.
Проект спрямований на переробку біомаси синьо-зелених водоростей (ціаней), що масово розвиваються влітку у водосховищах дніпровського каскаду. Застосування розробки дозволить забезпечити дешевим метаном і добривом фермерські господарства та поліпшити екологічний стан р. Дніпро, прибережних населених пунктів і місць відпочинку, збільшити продуктивність риби, а також знизити витрати на очищення води.
Переробка ціанобактерій має такі природоохоронні ефекти:
− виконання умов Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН щодо змін клімату (Ріо-де-Жанейро, 1992);
− приєднання до Директиви 2000/60/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про встановлення рамок діяльності Співтовариства в галузі водної політики» від 23 жовтня 2000 р.;
– застосування екологічно безпечного, без суттєвих енерговитрат, способів збирання сестона;
– відновлення порушеної структурно-функціональної організації літоральних екосистем водосховищ дніпровського каскаду (газовий баланс, гідрохімічний режим, зниження токсичності води, нерест іхтіофауни та ін.);
– оздоровлення довкілля та населення завдяки поліпшенню якості природної, у тому числі питної води;
– використання продуктів виробництва як мінералорганічного добрива в сільському і лісовому господарстві.
Окрім того, утилізація зумовлює також енергоресурсний та енергозберігаючий ефекти:
– використання безкоштовної сировини як субстрату для ферментації;
– упровадження дешевого виробництва біогазу і трансформації його в електроенергію.
Лише тільки з водоростей на Кременчуцькому водосховищі площею 2250 км2 можна отримати до 28,98 млн м3 біогазу (≈ 18,84 млн м3 метану), що еквівалентно 20 тис. тонн нафти або 17 тис. тонн дизельного палива.
Під час візиту обговорювалися підсумки роботи за другим етапом проекту з визначення доцільних способів переробки та утилізації водоростей як добрива, підготовлено методики і методичні рекомендації щодо використання розроблених способів. Зокрема було запропоновано низку, розроблених під час проекту природоохоронних заходів, спрямованих на відновлення, охорону і раціональне використання поверхневих вод.
Делегація австрійських науковців взяла участь у заходах, передбачених проектом, зокрема 17 жовтня у Skype-конференції за участі фахівців профільних кафедр Національного університету харчових технологій, Одеської національної академії харчових технологій і Національного університету «Львівська політехніка». Науковці презентували здобутки в галузі екологічної, енергетичної та аграрної біотехнологій. Колеги із BOKU виступили з презентаціями «Application of anaerobic digestion» і «Digestate treatment and ammonia removal with hollow fiber membranes» перед студентами та молодими ученими ЗВО – учасників Skype-конференції.
Серед інших результатів спільної науково-дослідної роботи необхідно назвати: захист семи кваліфікаційних робіт бакалавра та магістра з біотехнології та екологічної безпеки; підготовку до захисту кандидатської дисертації за спеціальністю «Біотехнологія» виконавцем проекту з української сторони Дегтярем С. В. та успішний захист дисертації доктора філософії (PhD) австрійської учасниці проекту Катаріни Майкснер; публікацію монографії; семи статей у наукових журналах, у тому числі двох, що входять до наукометричних баз даних Scopus та Web of Science; участь у міжнародних конференціях, у тому числі й за кордоном, з відповідними публікаціями матеріалів.
Матеріали виконаних досліджень сприяли поданню заявки на конкурс проектів Horizon–2020: H2020-LC-SC3-2018-2019-2020 ( BUILDING A LOW-CARBON, CLIMATE RESILIENT FUTURE: SECURE, CLEAN AND EFFICIENT ENERGY ) назва проекту «Improvement of integrated technologies for obtaining biologically valuable products and sustainable biofuels using specially cultivated microalgae». Головним виконавцем проекту є Національний університет «Львівська політехніка», співвиконавцями: VLAAMSE INSTELLING VOOR TECHNOLOGISCH ONDERZOEK N.V. (Бельгія), EGE UNIVERSITY (Туреччина), Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Львівський національний університет імені Івана Франка.
Наприкінці візиту були обговорені напрями подальшого співробітництва у рамках міжнародних проектів Horizon–2020, Erasmus + за категоріями КА1 та КА2 та міжуніверситетськими угодами.
Доповiдь В. Габауера
Доповiдь Г. Бохмана
Доповідь українських вчених
Зустріч науковців
Лабораторія біогаз
На скайп-конференції
Учасники проекту
Фото на згадку
