З нагоди Шевченківських днів в університеті студенти відвідали моновиставу за поемою Б. Олійника «Трубить Трубіж»
13.03.19
«Гетьмане - веди» таку моновиставу представив студентам 12 березня тернопільський актор театру і кіно, лауреат конкурсу читців ім. Т.Г. Шевченка Микола Булат. На виставу в актовий зал п’ятого навчального корпусу завітало більше 300 студентів. Актор представив поему знаного поета, Героя України Бориса Олійника «Трубить Трубіж». Це поетично-філософська рефлексія над історичною долею України на межі тисячоліть. Написана поетом наприкінці 90 років ХХ століття вона сповнена болісною тривогою за долю України.
У творі історія українських козаків переходить у сучасність. Автор стоїть біля пам’ятника Б. Хмельницькому, який раптом оживає. Між ними зав’язується діалог, до якого невдовзі приєднується Тарас Шевченко. Усі разом вони дивляться, до чого доведена Україна. Поема багато в чому актуальна і сьогодні. Чи зможе Україна перебороти корупцію, кумівство, продажність влади і чиновників? Чи збережемо ми свою гідність, культуру, душу? Чи знайдеться такий гетьман, який виведе нас із руїни? І хочеться вірити, що так. І свідоцтво тому – голосні овації студентів, їх розумні очі та схвальні відгуки, вдячність актору-виконавцю, що зумів донести до молодих сердець слово великого поета.
Трубить Трубіж. На роковій межі
В останній бій виходимо при слові,
Бо тільки Слово береже в основі
Безсмертя української душі.
Соборно славтесь, вічні Матері,
Чолом вам, всевидющі кобзарі,
Що нас будили покликом козачим
І не дали праправнукам незрячим
Загнати нас в мальтійські ятері!
На Трубежі, на грізнім рубежі
Во здравіє поставимо їм свічі:
Вони живі для нас у віковіччі,
І пам’ять їхню не сточить іржі.
Бо стали Словом чистої води,
Що гоїть наші рани і руїни
І окропляє долю України.
А Слово - вічне.
Гетьмане, веди!
