«Наша мета – створити в університеті всі умови для захисту дисертацій у форматі PhD», – зазначив перший проректор.
03.02.21
У Кременчуцькому національному університеті ім. М. Остроградського (КрНУ) пройшов перший захист дисертації у форматі PhD – на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка. Дисертацію захистила асистент кафедри економіки Ярослава Яковенко. (http://www.kdu.edu.ua/new/detail.php?id=2080)
Перший проректор університету, доктор наук, професор Володимир Никифоров дав оцінку події та розповів про роботу, яка ведеться для того, щоб здобувачі могли захищати в КрНУ дисертації у форматі PhD:
– Цей захист – визначна подія. Такий формат захисту дисертації (1+2+2)* в нашому університеті застосований вперше. Для нас він важливий як результат плідної роботи протягом чотирьох років. Ми почали працювати над цим у 2016-му. Саме тоді ми здійснили перший набір студентів на третій рівень освіти, раніше його не було. Існували лише два рівня – бакалавр та магістр, наразі маємо за євростандартом і третій рівень – доктор філософії. Наша мета – створити в університеті усі умови для захисту дисертацій у форматі разової спеціалізованої вченої ради.
(Формат (1+2+2)* – голова разової СВЧ + два опонента + два рецензента)
– З якою метою знищений інститут кандидатів наук і започаткований інститут докторів філософії?
– Це європейська практика, ми на шляху до євроінтеграції. Інших варіантів у нашої країни немає, я впевнений у цьому. Адже саме завдяки науковцям, завдяки академічним обмінам між університетами, обмінам між викладачами і студентами зрушили з місця євроінтеграційні процеси. Університетська наука завжди в авангарді таких процесів. Настав час для створення третього освітньо-наукового рівня – рівня доктора філософії. Крім наукової, на здобувачів у роботі чекає і освітня складова. І вже не три, як раніше, а чотири роки навчання – а також дуже пристойна стипендія, а це – додаткова мотивація. Це важливо, бо, на жаль, за останні п`ять років ми бачимо суттєве зменшення бажаючих навчатися в аспірантурі. По країні в цілому цей показник зменшився на 30%. Для прикладу, якщо раніше в університеті в аспірантурі навчалося у середньому 130 аспіранта, то наразі є тенденція до зменшення їх кількості до 100 осіб.
– Яка робота з боку адміністрації університету передувала першому захисту дисертації у форматі PhD?
– По-перше, це ліцензування. Щоб забезпечити повноцінний набір студентів восени 2016 року, на початку року ми провели титанічну роботу з ліцензування 12 спеціальностей PhD. Для порівняння, це майже стільки ж, скільки на той період (2016 рік) було ліцензовано спеціальностей закладами вищої освіти Полтави. Те, що ми ліцензували 12 спеціальностей на третьому, вищому рівні освіти – на рівні PhD – зайвий раз доводить, що ми – класичний університет, це беззаперечний індикатор класичності! У нас тут повне різноманіття – є і екологія, і професійна освіта, філологія і економіка, історія та археологія, і, звичайно ж, технічні спеціальності. За ліцензуванням почався копіткий процес акредитації – там дуже жорсткі вимоги. На цей час вже успішно пройшли акредитацію дві спеціальності доктора філософії – «Економіка» (051) та «Електротехніка» (141). Наразі ми готуємось до акредитації ще п`яти спеціальностей. Це вимагає не лише часу та людських ресурсів, а й значних фінансових витрат.
– Протягом якого часу ви плануєте провести акредитацію за цими спеціальностями?
– Ми налаштовані максимально ефективно використати час, який держава виділила на експеримент (Постанова Кабміну №167 від 6 березня 2019 р. «Про проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії»). Адже поки триває експеримент, діють пільгові умови – для захисту дисертації доктора філософії достатньо лише акредитації відповідної спеціальності. Коли експеримент закінчиться, нам доведеться платити ще й за акредитацію кожної разової вченої ради – а це 63 тисячі гривень! Експеримент мав закінчитися 31 грудня 2020 року, та наразі термін його дії подовжили, тож ми сподіваємося встигнути зробити якнайбільше.
– Тобто університету не довелося сплачувати за акредитацію разової спеціалізованої вченої ради, яка працювала на захисті дисертації Ярослави Яковенко?
– Ні, не довелося, ми потрапили в пільговий період експерименту.
– Скільки здобувачів мають вийти на захист дисертацій у форматі PhD у 2021 році?
– Загалом у 2021 році у нас аспірантуру забезпечують 23 здобувачі, але хто з них вийде на захист PhD дисертації залежить від того, які спеціальності ми встигнемо акредитувати. У мене, наприклад, два випускники з готовими дисертаціями, якщо акредитуємо спеціальність «Екологія» (101), вони зможуть захищатися. Наразі я бачу три напрями нашої роботи:
- забезпечення підготовки якісних дисертаційних матеріалів у форматі PhD;
- проходження акредитації спеціальностей;
- створення разових спеціалізованих вчених рад.
- Як тільки припинять дію постійні спеціалізовані вчені ради, у нас не буде іншого шляху для захисту PhD дисертацій, крім шляху створення разових спеціалізованих вчених рад, і ми до цього готуємося – зазначив Володимир Никифоров.
