Науковці КрНУ заробили 1,640 млн. гривень за госпдоговірні замовлення
04.02.21
У 2020 році науковці КрНУ ім. Остроградського здобули 1639,6 тис. грн. за виконані госпдоговірні роботи. Це кошти спеціального фонду. За прикладні розробки, які фінансуються з державного бюджету, фахівці університету отримали 561,9 тис. грн. Таким чином обсяг коштів, здобутих за госпдоговірні проекти, майже втричі більший за суми, отримані з держбюджету за прикладні розробки. Загальна сума коштів становить 2201,5 тис. грн. Дані оприлюднив перший проректор університету Володимир Никифоров. Він зазначив:
– На кожну вкладену державою гривню науковці університету заробили по 2,9 гривень!
Володимир Никифоров підкреслив, що саме завдяки коштам спеціального фонду показник наукової діяльності університету становить 1,3 – а це, у свою чергу, сприяє збільшенню обсягів загального фінансування університету.
Перший проректор розповів, які кафедри та наскільки ефективно чи неефективно працювали у 2020 році:
– Існує співвідношення між загальним і спеціальним фондами фінансування наукової діяльності університету. Загальний фонд формується за рахунок фінансування з державного бюджету. У даному випадку за виконання конкурсних науково-дослідних робіт, поданих нашими науковцями, до загального фонду університету надійшло 561,9 тис. грн. А до спеціального фонду, який формується за рахунок коштів підприємств та установ, зацікавлених у розробках наших науковців, за той же період часу надійшло більше, ніж півтора мільйони гривень – 1 639,6 тис. грн. Якщо ми обсяг коштів спеціального фонду поділимо на обсяг коштів у загальному фонді, отримаємо показник 2,9 – це означає, що на кожну вкладену державою гривню ми заробляємо три. У попередні роки співвідношення цих сум було іншим, тоді міністерство вкладало більше коштів у прикладні та фундаментальні розробки. Був час, коли міністерство одночасно фінансувало за рахунок держаного бюджету одразу п`ять проектів – два фундаментальних і три прикладних. Та у 2020 році обсяг нашого спеціального фонду значно більший, ніж загального. Це свідчить, що розробки наших науковців цікаві для регіональної економіки і мають попит серед замовників. Таким чином навіть в умовах карантинної економіки ми спрацювали ефективно.
– Які кафедри та за якими галузевими напрямками отримали найбільше замовлень?
– Дуже вигідний для університету напрямок роботи з французькою фірмою «Neutronic», його очолює професор Ляшенко, дуже цікаві наукові розробки, вони стосуються протипожежних систем. Доцент Святенко Анатолій Іванович протягом багатьох років виконує замовлення різних підприємств, зацікавлених в якісному очищенні стічних вод. Замовниками у нас був і кременчуцький «Данон», і Миргородський завод мінеральних вод. Цього року ми закінчуємо велике замовлення Нікопольського трубопрокатного заводу, там сума сягає півмільйона, наші фахівці розробляють нові технології ефективного очищення стічних вод. Свого часу звертався до нас і кременчуцький водоканал, ми їм за невеликі кошти визначали токсичність води на вході та на виході. Я особисто відбирав проби в чашах і вода на вході була і деальною, можу це засвідчити. Традиційним нашим замовником є Полтавський ГЗК. Тут справа стосується електротехнічних розробок, над цим працюють наукові школи професора М.В. Загірняка, професора Д.Й. Родькіна, багато працюють над цим доценти А.Л. Перекрест і А.І. Гладир. Там багато виконаних робіт і значні суми зароблені. Дуже серйозне замовлення на півтора мільйони ми отримали від ГЗК щодо інвентаризації біорізноманітності на їхніх територіях. Я набрав команду із 15 фахівців з університетів України. Вони три роки займатимуться дослідженнями. Це те, що стосується наших здобутків. На жаль – і про це теж треба говорити – у нас традиційно кафедри двох факультетів – соціо-гуманітарного та економіки і управління – фактично не мають замовлень. Тут треба працювати, треба шукати замовників, це копітка щоденна робота, адже під лежачій камінь вода не тече. Невже немає попиту на юридичні послуги? А на послуги психологів? Я в це не повірю.
