У КрНУ 26 років працював Василь Шарипов – соратник Сергія Корольова
12.04.21
12 квітня – Міжнародний день польоту людини в космос. Сьогодні, 12 квітня, виповнюється 60 років від першого такого польоту – його здійснив Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток» 12 квітня 1961 року. Конструював «Восток» Сергій Корольов. Викладач КрНУ Василь Шарипов тривалий час працював з найвідомішим конструктором радянських космічних кораблів Сергієм Корольовим. Зокрема разом із ним виконував розрахунки для запуску першого штучного супутника Землі та брав участь у підготовці першого польоту людини у космос. Тож сьогодні саме час розповісти про нашого колегу Василя Геннадійовича Шарипова.
Василь Геннадійович Шарипов прийшов до університету у серпні 1961-го. Власне, університету ще не було, існував лише Кременчуцький загальнотехнічний факультет (ЗТФ) Полтавського інженерно-будівельного інституту. Підполковник Шарипов прийшов туди за направленням Кременчуцького міського комітету партії. Працював старшим методистом, певний час обіймав посаду заступника завідувача лабораторіями кафедри фізики, викладав вищу математику. Стаж його роботи у виші – 26 років. На пенсію Василь Геннадійович вийшов у 1987-му, ЗВО на той час мав назву «Кременчуцький філіал Харківського політехнічного інституту».
Василь Шарипов під час роботи на ЗТФ
З Сергієм Корольовим – конструктором перших космічних ракет та керівником радянської ракетної програми – Василь Шарипов почав працювати у 1945 році, одразу після закінчення Другої світової війни. Коли почалася війна, Шарипов навчався на фізико-математичному факультеті Томського державного університету. Вчився відмінно, отримував стипендію ім. Куйбишева. У перший день війни, 22 червня, добровільно подав заяву з проханням направити його на фронт. Заяву студента задовольнили. Багато років потому Василь Геннадійович розповів, що в райкомі їх, студентів-добровольців, питали: чи не злякаються вони на фронті, чи не плакатимуть за ними батьки?
Майже всю війну, починаючи з 1942-го, Василь Шарипов пройшов командиром батареї легендарних «катюш». Дійшов до Німеччини. Війну закінчив начальником розвідки ракетної бригади.
У 1945-му його відкликали до Москви, до Головного артилерійського управління – там формувалася спеціальна група фахівців-ракетників. Керував нею Сергій Корольов. Василя Шарипова включили до складу групи і знову відправили до Німеччини. Відрядження тривало 2,5 роки. Він працював у Нордхаузені, у Пенемюнде, на острові Рюген, три місяці вивчав документи у бібліотеці Лейпцига. Члени групи мали завдання – детально вивчити розробки німецьких науковців по окремим типам ракет на рідкому та твердому пальному.
Шарипов (крайній справа) під час відрядження до Німеччини
Після закінчення довгого відрядження до Німеччини, Василь Шарипов повернувся до Москви – працювати у науково-дослідному інституті, підпорядкованому міністерству оборони – 4 МО СРСР. Напрямок робіт – військова ракетна техніка. Випробувальні полігони інституту знаходились на Байконурі та у Капустиному Яру. Туди Василь Геннадійович регулярно виїжджав для підготовки запуску ракет. Весь цей час процесом створення нових ракетних комплексів для армії керував Сергій Корольов. Одночасно він очолював напрям по розробці космічної техніки. Саме він сконструював першу балістичну міжконтинентальну ракету та космічні кораблі «Восток» і «Восход». Василь Шарипов працював під керівництвом Сергія Корольова на випробувальних полігонах, зокрема і у Капустиному Яру (на фото).
День першого запуску ракети А-4, 18 жовтня 1947 року, Капустин Яр.
На фото: перший ряд: четвертий зліва Шарипов; другий ряд: третій зліва Корольов.
Василь Шарипов обіймав посаду керівника групи з балістичних розрахунків. Він розповідав, як одного разу групі дуже довго не вдавалося успішно завершити стендове випробування ракетного двигуна. І тоді один із членів спеціальної комісії заявив, що треба звільнити усіх вчених, які не впорались із завданням. На що Сергій Корольов відповів: «А хто завершить роботу? Невже ви?». Групу залишили у спокої, і невдовзі завдання було виконане.
У 1961-му Василь Геннадійович звільнився з армії, переїхав до Кременчука та почав працювати на ЗТФ. На загальнотехнічному факультеті його запам’ятали, як надзвичайно освіченого та дисциплінованого викладача, певною мірою навіть суворого – не терпів запізнень та безвідповідальності. Єдина людина, якій він дозволяв трохи побешкетувати, – маленька онука. У онуки виявився математичний склад мислення. Згодом вона продовжила справу дідуся – наразі кандидат технічних наук Ірина Пєєва (кафедра галузевого машинобудування) викладає опір матеріалів у Кременчуцькому національному університеті ім. М. Остроградського.
Все життя Василь Геннадійович Шарипов вважав 12 квітня (День космонавтики на той час) – найважливішим святом у своєму житті. Зі святом.
