До 100-річчя КрНУ: Хто з відомих кременчужан навчався на загальнотехнічному факультеті
22.07.21
У вересні 2021 року Кременчуцький національний університет ім. М. Остроградського відзначатиме ювілей. Всі ці роки виш забезпечує кваліфікованими кадрами підприємства нашого міста. Саме з цією метою у післявоєнному Кременчуці відкрили загальнотехнічний факультет (ЗТФ), який згодом виріс у сучасний університет. Першими випускниками ЗТФ стало чимало відомих кременчужан.
Викладачі ЗТФ
Кременчук – промислове місто з великою кількістю заводів, тут завжди відчувалася потреба у кваліфікованих інженерних кадрах. Щоб її забезпечити, у 1960-му в місті відкрили загальнотехнічний факультет (ЗТФ) Полтавського інституту інженерів сільськогосподарського будівництва. Навчатися на ЗТФ можна було або на вечірньому, або на заочному відділенні. Таким чином кременчужани отримали можливість здобувати вищу освіту без відриву від виробництва. На кременчуцьких заводах на той час працювало чимало робітників, чия юність припала на війну 1941-1945 рр., тож отримати вищу освіту вчасно не вдалося, а далі вже не було можливості навчатися на стаціонарі, треба було працювати. ЗТФ надавав саме таку можливість – працювати і вчитися одночасно.
Тож не дивно, що у 1961-1962 навчальному році 67% студентів ЗТФ становили робітники та їх діти. Загалом же на факультеті нараховувалось 575 здобувачів. Були групи, де батько, який планував здобути вищу освіту і стати начальником цеху, сидів на лекціях разом із сином. Вчилися добросовісно – показник відвідування занять складав 94%.
Першокурсники могли обирати такі спеціальності: машинобудування; електромашинобудування; хімічна технологія; радіотехніка та зв’язок; будівництво; металургія; енергетика; транспорт; економіка.
Перші три роки студенти вчились на ЗТФ, потім їх переводили за обраними спеціальностями до Харківського політехнічного інституту, до Українського заочного політехнічного інституту тощо.
Випускники ЗТФ працювали на КрАЗі та КВБЗ
Кременчуцький загальнотехнічний факультет регулярно постачав інженерні кадри на міські підприємства. Зокрема до 1969 року ЗТФ закінчили більше 160 працівників Кременчуцького автомобільного заводу (КрАЗ). Серед них – В.М. Яковлєв, якого після закінчення ЗТФ призначили на посаду начальника планово-диспетчерського бюро. В.А. Кітманов працював начальником конструкторського бюро різальних інструментів. Г.П. Удовицький отримав призначення на посаду технолога інструментального цеху. З.А. Ісаков працював заступником начальника цеху. Провідними конструкторами стали колишні студенти ЗТФ С. Подтикан, В. Олійник, Є. Штефан, М. Ковнер.
На Крюківському вагонобудівному заводі (КВБЗ) випускники ЗТФ теж обіймали чимало керівних посад – В.П. Харченко був головним інженером заводу, В.Г. Андрієнко – заступником головного механіка, А.Є. Солоп – заступником начальника цеху.
Володимир Приходько
Володимир Приходько, 60-ті роки
Серед перших випускників ЗТФ – Почесний громадянин Кременчука, голова Наглядової ради та президент ПАТ «КВБЗ» Володимир Приходько.
На ЗТФ він вчився без відриву від виробництва – водночас працював на Крюківському вагонобудівному заводі (КВБЗ) слюсарем, потім техніком-конструктором (1960-1963рр.). Після закінчення ЗТФ Володимир Приходько вступив до Вищого технічного училища ім. Баумана (Москва). Закінчивши училище, повернувся до Кременчука. У 1978-му призначений головним інженером Крюківського вагонобудівного заводу. З 16 лютого 1988 року – генеральний директор заводу. У 2002-му за видатні заслуги перед містом та значний вклад у розвиток вітчизняного вагонобудування отримав звання «Почесний громадянин Кременчука».
Наразі Володимир Приходько – член Наглядової ради Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського.
Герой Радянського Союзу Микола Гугнін
На кременчуцькому ЗТФ навчався Герой Радянського Союзу Микола Гугнін.
Микола Гугнін
Ім’я полковника Гугніна увічнене на алеї Слави у сквері ім. Бабаєва
Полковник авіації Гугнін – герой війни 1941-1945 рр., льотчик-винищувач, ас, мав 260 бойових вильотів і 15 збитих особисто ворожих літаків. За мужність і героїзм майору Гугніну у травні 1946 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу. А у червні 1960-го через масове скорочення Збройних Сил СРСР вже полковнику Гугніну довелося звільнитися в запас. Так він разом з дружиною та дітьми опинився у Кременчуці. Тут виникли неабиякі складнощі з працевлаштуванням – випускник Військово-повітряної академії Гугнін не мав цивільної спеціальності і не міг знайти достойну роботу. Його дружина, Галина Гугніна, розповідала, що то були важкі часи і для сім’ї, і для кадрового офіцера Гугніна. Але він вирішив проблему – у 44 роки вступив до кременчуцького ЗТФ. Надалі працював начальником навчально-льотного відділу Кременчуцького льотного училища цивільної авіації.
Леонід Левітан
Кременчужанин Леонід Якович Левітан – теж один із перших випускників ЗТФ. 32 роки (1970- 2002рр.) – він очолював Кременчуцьке тролейбусне управління. У 1993-му Указом Президента України Леоніду Левітану присвоєне почесне звання «Заслужений працівник сфери послуг України». У 2012-му за рішенням Кременчуцької міської ради він нагороджений почесним знаком «За заслуги перед містом».
У 2016-му Леонід Якович помер. А у липні 2019-го трудовий колектив Кременчуцького тролейбусного управління виступив з ініціативою присвоїти управлінню ім’я Левітана. Наразі комунальне підприємство має назву «Кременчуцьке тролейбусне управління імені Л.Я. Левітана».
Післямова
У 1971 році кременчуцький ЗТФ перепідпорядкували Харківському автомобільно-дорожньому інституту. Згодом ЗТФ стане філіалом Харківського політехнічного інституту і його випускниками будуть інші, не менш відомі кременчужани. Про це – у наступних матеріалах.
До друку матеріал підготовлено інформаційним відділом КрНУ.
Джерела: «Шлях до визнання», Кременчук, 2010р.; спогади Г.Г. Гугніної; офіційний веб-портал Кременчуцької міської ради; фотографії надані доцентом А.М. Лушаковою (КрНУ)
Матеріал надруковано у газеті «Кременчуцькі новини» (№22)
