Викладач КрНУ проводить заняття з арт-терапії для дітей, які постраждали від війни
19.10.22
П’ять місяців поспіль – з травня по вересень – доцент кафедри психології, педагогіки та філософії КрНУ Ольга Літвінова проводила групові заняття для дітей, травмованих війною. Робота велася в рамках проекту «Спільно. Точка зустрічі». До роботи з дітьми також долучилася студентка (освітня програма «Психологія») Альона Сороколат.
Волонтерський проект «Спільно. Точка зустрічі» діяв за підтримки Фонду «Професійний розвиток Харкова», Міністерства молоді таспорту України та UNICEF. Проектом передбачалося проведення психологічних групових занять з дітьми, які постраждали від війни. Серед них були як маленькі вимушені переселенці з Бахмута, Харкова, Донеччини, так і діти з Кременчука – усі ті, хто зазнав травматичного досвіду і відчував тривогу, страх, труднощі в адаптації до нових умов життя.
Щотижня для дітей проводилися групові заняття з використанням арт-терапевтичних методів. За допомогою творчості діти потроху позбавлялися своїх страхів, набували ресурсного стану, зцілювали травмовану
війною психіку.
Доцент Ольга Літвінова (на фото) пояснила, чому для роботи з дітьми була застосована саме арт-терапія:
– Під час війни діти потребують особливої, постійної підтримки. Арт-терапія – це терапія творчості, екологічний, дуже м’який метод, який дозволяє дітям проявити те, що вони переживають. Зробити це вони можуть за допомогою малюнків, ліплення, роботи з тістом, створюючи щось, вони таким чином проявляють свої страхи, тривогу, тілесну напругу. За допомогою творчості дитячі внутрішні переживання візуалізуються, набувають певної форми, яку потім можна трансформувати, тобто взяти під власний контроль, і тоді страх – вже не такий і страшний, а гнів – це засіб для створення чогось нового, доброго. Малювання – це безпечний метод, який дозволяє доторкнутися до травматичних переживань дитини. Дуже часто дитина малює те, що не може розповісти словами. Через малюнок вона передає, що її хвилює. Надалі ці роботи аналізуються, ми їх обговорюємо, спільно розмірковуємо, що можна змінити у такій ситуації.
Арт-терапія в дії
Натомість перш, ніж перейти до арт-терапевтичних практик, психологи проводили з дітьми фізичні вправи на зняття тілесного напруження. Ось що розповіла доцент Ольга Літвінова з цього приводу:
– Кожне наше заняття починалося з вправ на активізацію уваги та зняття тілесного напруження, у психології існують відповідні методики, які допомагають «заземлити» дитину, «стабілізувати», та зняти її тілесне напруження. Адже тіло реагує на наші страхи – у нас тремтять ноги, збивається дихання, пітніють долоні. Ми вчимо дітей за допомогою тілесних вправ позбавлятися таких станів. Під час занять діти отримують можливість побачити, що не лише вони відчувають страх та тривогу, є й інші з такими самими станами. Коли діти бачать, що інші можуть з цим впоратися, їм стає легше опанувати себе. Так вони допомагають один одному і відчувають свою силу та спроможність долати власні страхи.
Діти виконують вправи для зняття тілесного напруження
До проведення занять долучилися також студенти-психологи Кременчуцького національного університету. Зокрема, студентка 3-го курсу (освітня програма «Психологія») Альона Сороколат спільно з Ольгою Літвіновою провела для малечі заняття «Кола довіри», на якому діти вчилися розуміти свої кордони,набували навичок взаємодії. Під час занять вони малювали людей, яким можна довіряти, зображали як виглядає довіра, – хтось намалював маму, хтось жовто-блакитне сердечко, це були різні метафоричні форми. Заняття «Кола довіри» почалося у світлому приміщенні дитячої бібліотеки на Раківці, але пролунала повітряна тривога і закінчувати його довелося вже в укритті (на фото).
«Кола довіри». Студентка Альона Сороколат працює з дітьми.
Працюючи з дітками, травмованими війною, психологи докладали зусиль, аби допомогти їм досягти комфортного ресурсного стану. Ольга Літвінова пояснила, що мається на увазі:
– У кожного з нас є свої ресурси, внутрішні сили, які допомагають у складних ситуаціях. Це може бути наша віра, наша уява, соціальна підтримка, яка дає можливість відчути, що ти не один. Ресурсний стан – це стан, коли тобі добре і ти відчуваєш у собі сили, щоб рухатися далі і долати ці важкі часи. Переживаючи свої страхи, ми витрачаємо дуже багато енергії і у певний момент стаємо схожими на розряджену батарейку. Я часто кажу дітям, що іноді ми – як розряджений телефон, тому маємо знати свої джерела енергії, до яких можна підключитися і підзарядитися, щоб жити далі і долати важкі дні та свої страхи. Ми даємо дітям можливість зрозуміти, що саме допомагає їм відновитися. У кожного свої ресурси. На таких заняттях відбувається групова підтримка, творчість, тілесні вправи, – саме вони допомагали дітям відновити свої ресурси.
Наразі є сподівання, що проект «Спільно. Точка зустрічі» матиме продовження. Та навіть якщо цього не станеться, викладачі кафедри психології, педагогіки та філософії КрНУ разом зі студентами і надалі працюватимуть з дітками, травмованими війною. З цього приводу Ольга Літвінова зауважила:
– Волонтерський рух викладачів кафедри триватиме, адже сьогодні наші діти потребують кваліфікованої психологічної допомоги, потребують навичок стабілізації свого емоційного стану, а за рахунок арт-терапії вони можуть віднайти свої ресурси, проявити негативні стани та відчути підтримку один одного.
