З друку вийшов історичний нарис про бібліотеку Кременчуцького національного університету
06.02.23
До 130-річчя центральної міської бібліотеки у Кременчуці презентували нове науково-популярне видання «Історія бібліотечної справи Кременчука». У ньому, зокрема, представлена стаття «Бібліотека Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського». Автор матеріалу – директор бібліотеки КрНУ Олена Швець.
Видання «Історія бібліотечної справи Кременчука» містить інформацію щодо формування у місті бібліотек різних рівнів – зокрема і бібліотек багатьох кременчуцьких закладів освіти. Ідея створення книги належить директору Кременчуцької міської публічної бібліотеки Тетяні Майдак. Саме від неї керівнику наукової бібліотеки Кременчуцького національного університету Олені Швець надійшла пропозиція підготувати матеріал про університетську бібліотеку. Олена Швець розповіла, як тривала робота над статтею:
– Ідея створити книгу про історію розвитку кременчуцьких бібліотек належить Тетяні Олексіївні Майдак. Коли вона запропонувала написати для книги статтю про історію бібліотеки нашого університету, я, звичайно, погодилась. Роботи було дуже багато, мені надзвичайно допомогли наші дівчата-бібліотекарі, разом з ними ми вивчили чимало першоджерел, шукали свідчення, навіть спілкувалися з фахівцями Сумського педагогічного університету – цей університет, як і наш, починався з вищих трирічних педагогічних курсів, тому ми цікавились, як на той час формувалися їх фонди. Ми опрацювали величезні масиви інформації, на мене особисто найбільше враження справила сумна доля бібліотечного фонду довоєнного вчительського інституту – він практично повністю був знищений під час обстрілів та пожеж. Існують спогади Ніни Макарової, як кременчужани збирали обпалені листки книг, щоб зберегти їх та передати потім до бібліотеки. Нам вдалося знайти чимало цікавих, емоційних спогадів, натомість до статті увійшли лише перевірені факти, підтверджені кількома першоджерелами. За консультацією я зверталася до директора міського краєзнавчого музею Алли Павлівни Гайшинської, дуже вдячна їй та співробітникам музею за допомогу. Також хочу висловити подяку Ларисі Валентинівні Бутко, яка здійснила коректуру тексту. Мабуть, варто ще сказати, що пропозиція написати статтю про бібліотеку університету надійшла ще перед війною. Я її написала, віддала, а потім почалася війна. Я вже не сподівалася, що книгу надрукують у таких умовах, але вона вийшла! Це дуже добре, що у Кременчуці вийшла книга, де є інформація про наш університет та його бібліотеку! Люди, яким це цікаво, тепер зможуть її прочитати.
У матеріалі «Бібліотека Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського» зібрана інформація про становлення наукової бібліотеки вишу починаючи з 1921 року і дотепер. Історія почалася з трирічних вищих українських педагогічних курсів, створених у Кременчуці у 1921 році. На той час бібліотечний фонд навчального закладу налічував 15 тисяч примірників.
Вже через чотири роки, коли курси реорганізували у Кременчуцький педагогічний технікум, кількість примірників у фонді зросла до 31 тисячі одиниць. Бібліотечний фонд на той час комплектували за трьома напрямами: художня література радянських письменників, педагогічна література, соціально-виховна література. Більшість книг були видані російською мовою. Серед періодичних видань були представлені «Красный библиотекарь», «Красная звездочка», «Красные цветы», а також «Радянська освіта», «Наша школа» тощо.
У 1930-му технікум реорганізували у Кременчуцький інститут соціального виховання. Фонд наукової бібліотеки інституту налічував вже більше 65 тисяч книг. Бібліотека безкоштовно отримувала такі періодичні видання, як «Радянська освіта», «Народний учитель», «Політехнічна школа».
У 1941-му розвиток бібліотеки, як і історію самого закладу вищої освіти, перервала війна з німецькими окупантами. Збереглися поодинокі спогади свідків тих подій. Вони розповідають, що певну частину книг з фонду конфіскувала окупаційна влада, інші видання були знищені під час боїв, бомбардувань Кременчука та великої пожежі у 1942 році. Окремі книги начебто зберегли небайдужі кременчужани. Після війни їх передали до міських бібліотек.
Відродження університетської наукової бібліотеки почалося лише у 1960 році, коли у Кременчуці створили загальнотехнічний факультет Полтавського інституту інженерів сільськогосподарського будівництва. Під бібліотеку тоді виділили куточок у читальній залі залізничного технікуму, усі книги розмістилися у чотирьох невеликих шафах для одягу. Та вже у 1963-му бібліотечний фонд налічував 25 тисяч книг і періодичних видань технічного спрямування.
Розквіт наукової бібліотеки почався у 1971-му. Того року для бібліотеки виділили просторі приміщення у першому навчальному корпусі. Там розмістилися трьохярусне книгосховище, абонемент та читальна зала на 120 посадкових місць. У 1976-му Харківський політехнічний інститут передав бо бібліотеки більше 70 тисяч книг та брошур навчального, наукового та довідково-бібліографічного змісту. Вже у 1978-му бібліотечний фонд містив 100 тисяч примірників. Директором бібліотеки у той час була Ніна Макарова. У 1981-му її на цій посаді замінила Людмила Дерека.
У 1991-му університетська бібліотека отримала приміщення та фонди бібліотеки міського Будинку політпросвіти – близько 19 тисяч примірників видань з історії, фольклористики, образотворчого мистецтва тощо.
У 2000-му фонд бібліотеки вже містив 280 тисяч примірників. Цього ж року були створені електронний каталог та сайт бібліотеки. У 2002-му в університеті з’явилася електронна бібліотека. Починаючи з 2004-го, після призначення на посаду директора Олени Швець, темпи розвитку бібліотеки ще пришвидшились. У 2010 році до її складу входили три абонементи, три читальні зали, електронна бібліотека, електронна зала, довідково-інформаційний відділ та відділ комплектування. Бібліотечний фонд містив близько 380 тисяч примірників книг, брошур, періодичних видань, довідкових та методичних матеріалів українською, російською, англійською та німецькою мовами.
Наразі бібліотека КрНУ – це сучасний інформаційно-комунікаційний, науковий та культурно-просвітницький центр. Бібліотечний фонд налічує 450 тисяч примірників, електронний ресурс містить більше, ніж 250 тисяч записів. Бібліотека забезпечує доступ до електронних повнотекстових ресурсів, е-репозиторію та наукометричних баз даних.
