У КрНУ відбулася робоча зустріч науковців-розробників системи екологічного моніторингу з заступником начальника Полтавської ОВА
10.03.23
10 березня Кременчуцький національний університет відвідав заступник начальника Полтавської обласної військової адміністрації (ОВА) Олексій Бруслик. Мета візиту – робоча зустріч з перспективою подальшої співпраці з науковцями-розробниками системи екологічного моніторингу навколишнього природного середовища доцентом Володимиром Бахарєвим та професором Андрієм Перекрестом.
Олексій Бруслик прибув до університету за дорученням начальника Полтавської ОВА Дмитра Луніна. 2-го березня, перебуваючи з робочим візитом у Кременчуцькому національному університеті ім. М. Остроградського, Дмитро Лунін ознайомився з розробками науковців КрНУ в галузі екологічного моніторингу та зазначив, що вони можуть стати підґрунтям для ефективної співпраці університету та обласної адміністрації.
10 березня для більш детального знайомства з напрацюваннями кременчуцьких науковців до університету прибув Олексій Бруслик. У зоні його відповідальності, як заступника начальника ОВА, перебуває, зокрема, обласний департамент екології та природних ресурсів. Зустріч з науковцями проходила у DC-офісі КрНУ.
Ректор КрНУ професор Михайло Загірняк, заступник начальника Полтавської ОВА Олексій Бруслик
Директор ІМІТПН доцент Володимир Бахарєв представив напрацювання щодо створення муніципальних систем екологічного моніторингу атмосферного повітря. Він доповів про розроблену науковцями КрНУ автоматизовану геоінформаційну систему моніторингу навколишнього природного середовища на основі системної інтеграції державних, муніципальних та громадських засобів моніторингу. Зокрема він зазначив:
– За участі нашого експертного середовища розроблена дієва та ефективна система муніципального моніторингу, до якої входить мобільна лабораторія та автоматизовані стаціонарні пости спостереження за станом забруднення атмосферного повітря. Також ми можемо працювати з даними будь-яких систем моніторингу – державних, муніципальних, громадських – і надавати експертну оцінку цим даним та розробляти програми, спрямовані на зменшення викидів в атмосферу, а також програми, спрямовані на контроль за діяльністю промислових об’єктів та на інформування громадськості про стан атмосферного повітря. Мобільна станція за день об’їздить шість стаціонарних постів, потім ми за допомогою методів статистичного аналізу обробляємо ці дані і отримуємо добові показники, які вже можна аналізувати у різних режимах – добовому, місячному, річному. І все це ми можемо роботи за допомогою одної мобільної муніципальної станції. За нашою програмою вона працює з 2017 року. Аналогічних ефективних систем у Полтавській області більше немає, навіть в Україні їх немає. Свого часу такі мобільні станції придбали для Донецької області, Дніпропетровської, Київської. Там було кілька машин, але для них не розробили відповідні програми, що, звісно, знизило ефективність їх діяльності. У Кременчуці ж, навпаки, розроблені алгоритми взаємодії між усіма службами міськвиконкому для вирішення питань оперативного, епізодичного та системного моніторингу стану атмосферного повітря. Зокрема, якщо надходить скарга від громадян про погіршення стану атмосферного повітря, мобільна станція може бути відкликана з маршруту і скерована туди, звідки надійшло звернення. Усі ці алгоритми взаємодії – від оповіщення до отримання даних – розроблені нами, і ми готові трансформувати наші розробки для потреб області, – сказав Володимир Бахарєв.
Професор Андрій Перекрест доповів про свій напрям роботи – системну інтеграцію даних державного, муніципального та громадського моніторингу для оцінки, аналізу та прогнозування стану забруднення атмосферного повітря.
Фрагменти презентації, представленої доцентом Бахарєвим та професором Перекрестом
Доцент Бахарєв зауважив, що науковці КрНУ можуть виступити в якості експертів за такими напрямами:
– аналіз ефективності діючих систем екологічного моніторингу;
– обробка даних екологічного моніторингу;
– експертна оцінка даних екологічного моніторингу атмосферного повітря;
– визначення місць розміщення пунктів спостереження за станом атмосферного повітря;
– допомога промисловим підприємствам при встановленні постів спостережень;
– консультування щодо технічного оснащення постів спостережень.
Поспілкувавшись з розробниками та поставивши чимало запитань щодо дієвості та ефективності їх системи, заступник начальника Полтавської ОВА Олексій Бруслик запропонував науковцям КрНУ виступити в якості експертів та проаналізувати Програму державного екологічного моніторингу атмосферного повітря у Полтавській області на 2023-2027 рр*.
*Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №827 від 14 серпня 2019 року «Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря», кожна область України мала розробити і затвердити програму державного екологічного моніторингу атмосферного повітря на зазначений період часу. Програми були розроблені, але не ухвалені, бо почалася повномасштабна російсько-українська війна. Для Полтавської області теж розроблена, але ще не ухвалена відповідна програма, якій і мають надати експертну оцінку науковці КрНУ.
На завершення зустрічі Олексій Бруслик висловив сподівання на плідну співпрацю науковців та посадовців.
