13 березня в університеті відбувся просвітницько-виховний захід «Трансформація образу української жінки: суспільно-історичний контекст»
14.03.24
За ініціативи відповідальної за гендерну політику КрНУ ім. М. Остроградського Ольги Літвінової та начальниці відділу виховної та культурно-масової роботи Тамари Плаксій на кафедрі психології, педагогіки та філософії було проведено просвітницько-виховний захід на тему: «Трансформація образу української жінки: суспільно-історичний контекст».
Мета заходу – привернути увагу до ролі української жінки, образ та соціальні ролі якої змінювались упродовж століть. Сьогодні у суспільстві триває дискусія стосовно дня 8 березня як свята – Міжнародного жіночого дня. Його історія, яка розпочалася 1910 року, зазвичай пов’язувалася з ім’ям Клари Цеткін і тим, що тоді жінки вирішили об’єднатися і заявити про свої права: брати участь у політичному житті суспільства, стати повноправними учасниками соціальних перетворень. Разом із тим, сьогодні утверджується інший сенс сприйняття цього свята. Цьогоріч, як альтернативу 8 березня, наше суспільство День української жінки відзначало 25 лютого і ця дата була обрана не випадково – у цей день народилась найвідоміша українська письменниця та громадська діячка Леся Українка.
До заходу активно долучилися викладачі та студенти кафедри, які підготували змістовні і цікаві доповіді, у яких презентували історію трансформації образу української жінки, той шлях, який вона проходила і проходить сьогодні, аби мати рівні права, рівні можливості, долаючи існуючі у суспільстві гендерні стереотипи.
Поліна Михайленко, Софія Адаменко і Маргарита Кравченко (гр. ПС-23-1, куратор Світлана Давидюк) підготували доповідь на тему «Зміна образу української жінки в історичному контексті», у якій розкрили зміну ролі жінки в родині, у суспільстві, розширення її можливостей в освіті та у громадському житті.
Визначна роль, яку сьогодні відіграють українські жінки у війні добра зі злом, відображує давні традиції фемінізму та уявлення про рівноправність жінок, які глибоко вкорінені в українському суспільстві.
Юлія Вакульчук (гр. ПС-23-2зм, куратор Ольга Літвінова) представила доповідь про Лесю Українку та Ольгу Кобилянську – перших українських жінок-феміністок, які на початку ХХ ст. впевнено і голосно заявили, що призначення жінки не усталене (діти, церква, кухня), її потенціал має виходити далеко за межі важкої фізичної праці, покірності чоловікові, майнової безправності, затурканості і забобонності, заборони на освіту та кар’єру, безликості у суспільстві.
Сьогодні жінки взяли на себе значний обсяг роботи і завдань своїх чоловіків, братів та синів. З початком повномасштабного вторгнення українки швидко мобілізувались – гуманітарні та військові волонтерки, дружини підприємців-добровольців у всіх галузях, включно з фермерством і логістикою, які стали керувати бізнесом чоловіків, медикині, які долучились до лав ЗСУ чи регулярно вахтовим методом працюють у прифронтових містах…
Українські жінки змушені боротися за свою країну як фізично на лінії фронту, так і у тилу. Вони – яскравий приклад поєднання ролі Берегині та Героїні. І саме таку назву виступу обрала Світлана Парафіло (гр. ПС-21-1, куратор Лариса Герасименко). У своїй презентації студенти ІІІ-го курсу спеціальності «Психологія» розкрили образи мужніх жінок, які не побоялись взяти на себе керівні ролі: починаючи з княгині Ольги до сучасних жінок, які разом з чоловіками боронять нашу державу. Студенти згадали своїх родичів – жінок, які під час Другої світової війни воювали на рівні з чоловіками.
Станом на січень 2024 року в українській армії служать 45 587 військовослужбовиць. Понад 4 000 захисниць перебувають у районі проведення бойових дій. Разом з тим, жінка на війні має свої проблеми, труднощі, які можуть бути пов’язані як з її фізичними особливостями, так і з існуючими гендерними стереотипами. Тему «Дискримінація жінок в армії на бойових посадах» представили Анна Савченко і Даня Паламарчук (гр. ПС-22-1, куратор Інна Кузнєцова).
Зважаючи на потреби повоєнної країни та демографічну ситуацію, яка спіткала наше суспільство у найтяжчі часи його історії, роль жінок у відновленні України також буде колосальною. Але для цього необхідно подолати гендерні стереотипи: українські жінки досі отримують заробітної платні за свою працю менше порівняно з чоловіками. Сучасне становище жінок на ринку праці розглянула в своїй доповіді Леся Сакун (гр. ПС-23-1зм, куратор Ольга Літвінова), показавши, що питання гендерної сегрегації та дискримінації ще притаманне, на жаль, нашому суспільству.
Насамкінець, Ольга Літвінова продемонструвала «гендерний портрет» КрНУ, який, за кількістю науково-педагогічних працівників, демонструє майже гендерний паритет. Однак, щодо представленості на вищих керівних посадах в університеті існує незначний дисбаланс у бік чоловіків. Також нею було розглянуто гендерний дисбаланс і у професійних перевагах здобувачів освіти.
Ольга Літвінова відмітила, що цим заходом спікери хотіли акцентувати увагу на ролі жінок, які сьогодні стоять на лініях вогню, працюють волонтерками, захищають своїх дітей від атак російської армії проти цивільного населення. Хтось із них – єдині годувальниці, які втратили чоловіків, домівки та стали вимушено переміщеними особами як на території України, так за її межами. Це вчительки, які продовжують навчати дітей під звуки повітряної тривоги, медикині, які лікують людей попри обстріли та блекаути. Це жінки-експертки, які документують воєнні злочини Росії в Україні для притягнення винних до відповідальності в міжнародних і національних судах. Це жінки-бізнесменки, які продовжують працювати, підтримуючи свої сім’ї, армію та економіку країни. Це жінки, які очолюють «дипломатичні батальйони», адвокатуючи потреби України по усьому світу та закликаючи інші країни підтримати країну необхідною зброєю.
Тому велика шана жінкам України – Берегиням та Героїням!
