Про проект Toy Therapy Room, та про те, кому і як він може допомогти (телесюжет КТРК)
07.05.24
Взаємодія з м’якою іграшкою може мати вагомий вплив на психоемоційний стан людини, – стверджує завідувачка кафедри психології, педагогіки та філософії Кременчуцького національного університету доцент Ольга Літвінова, розповідаючи про проект Toy Therapy Room/Кімната іграшкової терапії. Журналісти Кременчуцької комунальної телерадіокомпанії підготували телесюжет про зазначений проект та про такі форми психологічної допомоги.
Проект Toy Therapy Room започаткований українськими психологами, а саме громадською організацією «Генофонд нації» (Київ) та відомою українською арт-терапевткою Вікторією Назаревич. В межах реалізації зазначеного проекту по всій Україні відкриваються кімнати психологічної допомоги. Їх почали відкривати ще на початку війни, щоб дати можливість дітям у безпечних та комфортних умовах проживати травми, пов’язані з війною, покращувати психоемоційний стан.
Доцент Ольга Літвінова зазначає, що реалізація проекту Toy Therapy Room на базі Кременчуцького національного університету могла би об’єднати викладачів, студентів, кременчуцьких громадських активістів заради здійснення доброї справи.
Також для реалізації проекту необхідне відповідне приміщення, де діти могли б малювати, спілкуватися, працювати з писхологом, а також потрібно багато м’яких іграшок – саме вони мають допомогати дітям опановувати свій страх, тривогу та сум – емоції, викликані війною та психологічними травмами, пов’язаними з нею.
Ольга Літвінова зазначає:
– Я збирала багато іграшок, але майже всі вже роздала діткам, коли працювала з ними у центрах реабілітації. Я також працювала з нашими студентами, тому що взаємодія з м’якою іграшкою має дуже великий вплив на психоемоційний стан. Я б хотіла долучити до цього проекту студентів, з такими іграшками ми могли виїжджати до інклюзивних та реабілітаційних центрів. І навіть до шпиталів, бо мої колеги працюють і там. Ми могли б працювати з жінками, які є внутрішньо переміщеними особами, бо навіть там іграшка дає можливість покращити свій стан. Іграшка – це про любов, це про стабільність, коли ти можеш обійняти щось м’яке і миле, і трохи заземлитися. Тому мені дуже б хотілося, щоб цей проект запрацював саме у нашому університеті. Якщо у вас вдома є такі іграшки і ви ними більше не користуєтесь, приносьте їх нам, і вони отримають нове життя, вони стануть у пригоді дітям, жінкам, навіть військовим, бо ті ведмедики, яких військові беруть із собою, нагадують про дім, і про те, що їх там хтось любить і чекає! Важливо те, що іграшку, яку дитина обере у нашій кімнаті психологічної допомоги, їйподарують, вона йде з цією іграшкою додому і там продовжує взаємодію з цим маленьким м’яким другом.
За бажанням, м’які іграшки можна приносити у кімнату 1502.