Відзначення 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка стало не тільки обов’язком держави, а й справою честі кожного українця. Пророчі слова Кобзаря про світле майбутнє оновленої землі починають збуватися. Тож перемога Майдану і той потужний вияв готовності стати на захист цілісності суверенної незалежної держави засвідчує надзвичайно високу актуальність його творчості, особливо серед молоді. Так у Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського цьогорічний ХІV мистецький фестиваль «Студентська весна» вирішили присвятити Тарасу Шевченку. Його урочисте відкриття, яке відбулося 4 березня у актовій залі корпусу № 5, розпочалося хвилиною мовчання за загиблими Героями Майдану, які віддали свої життя задля того щоб на нашій землі не було врага-супостата, а були Син, Мати, Люди. Молодь не залишалася осторонь революційних подій, тому серед загиблих Небесної сотні чимало студентів. На знак великої шани до них і вдячності за таку самопожертву першокурсник ФЕУ Вадим Лиска написав досить щирого й проникливого вірша. Оголошуючи офіційний старт фестивалю проректор з науково-педагогічної роботи та гуманітарної освіти В.В. Сергієнко наголосила, що у досить складний для держави час слова Шевченка: «Любіть Україну» нині є головним месиджем для усіх нас.
Натхненно й емоційно читали студенти кобзареві вірші, фрагменти з поем, співали його пісень. Керівник народного театру «Лілея» Олена Тімофеєва зізналася, що навіть не очікувала такої активності студентів у своєму бажанні прочитати зі сцени вірші як Тараса Шевченка, так і власні, йому присвячені. Довелося вибирати з найкращих виконавців. До їх числа потрапили Світлана Глушич, Юлія Князева, Катерина Паршина (ФПГСН), Денис Катков (ІМІТ), Анна Волкова (ІЕЕСУ), Людмила Паливода (ФЕКІ), Юлія Ритченко, Олена Дрозд , Тарас Засядько (ФПН). Студенти ФЕУ Олена Василенко та Андрій Орлянський підготували інсценізацію фрагменту поеми «Сотник», а Катерина Наливайко (ФПГСН) просто чудово виконала монолог Галі з п’єси «Назар Стодоля». Пісні у виконанні народного колективу «Домінанта» та доцента кафедри психології, педагогіки та філософії, начальника відділу культурно-масової роботи Т.М. Плаксій досить гармонійно вплелися у віночок шевченківської поезії.
Склалося враження, що усе те, що відбулося в Україні останнім часом, змусило як виконавців, так і глядачів у вщент заповненій залі, зовсім по-іншому поглянути на творчість геніального Пророка. А розповідь ведучих Оксани Таран і Андрія Андреєва про нелегке життя нашого земляка додавали снаги й упевненості у власних силах, які зараз так необхідні українцям. Перебуваючи 24 роки у кріпацтві, 10 – у засланні та 13 під наглядом жандармів, Тарас Шевченко усе своє життя присвятив служінню Україні.
Можливо тому, коли звучить його слово, усі замовкають, бо то говорить сама Правда.
Натомість одна зі студенток, яка не захотіла назватися, зізналася, що перебувала у досить важкому психологічному стані через ситуацію в країні, а відчувши серцем невмируще слово геніального поета, її душа звільнилася від того тягаря. Тому радимо усім читати Кобзаря, який і через 200 років поруч із нами і допомагає вистояти у найважчі часи.
