Парламентські слухання у Верховній Раді України
03.07.14
2 липня 2014 року о 15.00 у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання за темою: «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави».
Слухання відкрив заступник Голови Верховної Ради України Кошулинський Р. В., який зазначив, що на даному заході необхідно визначити, які завдання є головними сьогодні для підтримки наукової галузі.
Ініціатором проведення слухань виступив Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти, на чолі з Гриневич Л. М.
Широку зацікавленість до тематики парламентських слухань виявили профільні Комітети Верховної Ради України, зокрема, з питань аграрної політики та земельних відносин, промислової та інвестиційної політики, паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, охорони здоров’я, соціальної політики та праці.
Участь у слуханнях взяли народні депутати України, Міністр освіти і науки Квіт С. М., представники Уряду, Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони, національних академій наук, керівники і представники місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі науки, працівники наукових установ, вищих навчальних закладів, наукових кіл і громадських організацій.
Слухання розпочались з виступу Кошулинського Р. В., який зазначив, що впродовж останніх двадцяти років у державі фактично відсутній запит на наукові дослідження і високотехнологічні розробки, що свідчить про те, що держава практично не надає реальних пріоритетів цьому напрямку, а наука існує за залишковим принципом фінансування, адже у державному бюджеті на 2014 рік на науку заплановано виділити 0,27 % ВВП, що є найнижчим показником за всі часи існування України. І це при тому, що у Законі України «Про наукову та науково-технічну діяльність» закладена норма щодо витрат на науку в розмірі 1,7 % від ВВП». Заступник Голови Верховної Ради проаналізував причини кризового стану наукової сфери, зазначив, що її фактично залишено без уваги держави, система державного управління науково-технічною сферою є неефективною, в Україні відсутні дієві механізми довгострокового та середньострокового прогнозування і планування соціально-економічного розвитку держави, застарілою є технологічна бази науки та бракує коштів для приведення її у відповідність до сучасних вимог. Водночас вітчизняна наука ще зберігала свій потенціал для вирішення складних і необхідних суспільству завдань у сфері математики, механіки, інформатики, фізики, хімії, фізіології та медицини. Україна має сучасні технології в області ракетобудування, літакобудування, суднобудування, електрозварювання, а також розробки в сфері військово-промислового комплексу. «Час приймати кардинальні рішення, а теперішня розмова дасть можливість законотворцям знайти відповіді на запитання: які завдання є головними сьогодні для підтримки наукової галузі, які бар’єри треба забирати, яким повинно бути ставлення до науки з боку органів влади», – сказав він, зазначивши, що «від швидкого та ефективного вирішення накопичених проблем залежить і економічний розвиток країни, і її безпека.»
Наступним виступив Міністр освіти і науки України Квіт С. М., який розповів про досягнуті здобутки у сфері зміни законодавства, зокрема прийняття нового закону «Про вищу освіту», та окреслив першочергові завдання діяльності наукової сфери: реформа НАНУ, побудова процесу навчання у ВНЗ через наукові дослідження, участь у міжнародних грантах тощо.
Далі відбулась доповідь голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Гриневич Л. М., яка зазначила: «Наука допоможе знайти відповіді на виклики сучасності: збільшення обороноздатності, створення сучасного ВПК, інноваційного розвитку економіки, енергетичної безпеки. Наука сьогодні – це технології, продукти, інновації завтра». А також відзначила, що метою скликаних слухань є обговорення змін до закону «Про наукову та науково-технічну діяльність», який розроблено робочою групою при комітеті. «Законопроект ще не внесено у Верховну Раду. Є низка питань, які обов’язково треба передбачити. Варто забезпечити перехід на прийняті в світі критерії оцінювання наукових досліджень. Забезпечити ротацію керівних кадрів у науці. Оздоровити моральний клімат в науці. Подолати цифровий розрив між Україною та розвиненими країнами світу. Максимально розширити можливості для залучення приватного капіталу. Змінити фіскальну політику для стимулювання інноваційної діяльності» ¬ зазначила Гриневич Л. М.. Крім цього пропонується створити єдиний центр керівництва науковою діяльністю в державі.
Після чого відбулось ще два виступи. Першим виступив віце-президент НАН України Загородній А. Г., який зазначив про недопустимість позбавлення НАН та галузевих академій розпоряджатися коштами що виділені на наукові дослідження.
Голова ради проректорів з наукової роботи ВНЗ Ільченко М. Ю. зазначив, що необхідно залучати до наукової діяльності молодь, та надати більше преференцій для самих ВНЗ, адже у них зосереджено 68,9 % докторів наук та 72,6 % кандидатів наук, а також вони є найбільшими «кузнями» кадрів вищої кваліфікації (81 % докторантів, 85 % аспірантів).
Після цього громадськість перейшла до обговорення висунутої проблеми. У обговоренні взяли участь 22 учасника слухань, зокрема народні депутати України (Ханенко С. М., Ревенко А. Д., Чубатенко О. М., Фаріон І. Д., Мочков О. Б.), президенти та віце-президенти національної та галузевих академій наук, ректори ВНЗ.
З заключним словом виступив Міністр освіти і науки України Квіт С. М., який ще раз наголосив про необхідність змін та підкреслив, що необхідно в першу чергу ототожнювати навчання і наукову діяльність під час отримання освіти у ВНЗ.
Від нашого університету у слуханнях взяли участь перший проректор Никифоров В. В. та начальник НДЧ Троцко О.В., які відзначили високий рівень представництва науковців, важливість порушених питань і необхідність проведення змін.
