1 ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ
1.1 Формування контингенту здобувачів вищої освіти:
– розвиток стратегічного партнерства університету з загальноосвітніми закладами, ЗВО І і ІІ рівнів акредитації регіону, підприємствами та організаціями, соціальними структурами тощо;
– моніторинг ринку з метою підготовки фахівців із
урахуванням потреб споживачів наукових та освітніх послуг;
– розширення зв'язків із громадськістю через засоби
масової комунікації, відкриті заходи та рекламу діяльності університету;
– оптимізація обсягів прийому на навчання до університету
з урахуванням потреб ринку та демографічної ситуації на основі
прогнозу та моніторингу, посилення індивідуалізації агітаційної
та профорієнтаційної роботи.
1.2 Організація освітнього
процесу та якість підготовки фахівців:
– урізноманітнення спеціальностей для отримання другої вищої освіти;
– розробка комплексної програми заходів з підвищення якості освіти і науки;
– розробка заходів, спрямованих на вдосконалення навчальних програм згідно з вимогами Болонського процесу, на відповідність компетентностей, отриманих здобувачем вищої освіти, його професійній та/або академічній кваліфікації;
– упровадження методики кількісного оцінювання діяльності науково-педагогічних працівників;
– системний аналіз стану працевлаштування випускників, забезпечення зворотного зв'язку з роботодавцями;
– підвищення якості освітнього процесу через запровадження технологій інноваційного навчання, оновлення навчальних програм, лекцій, практичних занять, семінарів, лабораторних робіт, підготовка та видання сучасних підручників і навчальних посібників;
– доповнення навчальних
планів дисциплінами варіативної складової, які вивчаються під
час освоєння аналогічних спеціальностей у провідних університетах
світу, але не представлені в обов’язковій складовій вітчизняних
навчальних планів;
– постійний моніторинг
якості навчання;
– залучення підприємств-споживачів до контролю і забезпечення впливу на якість підготовки фахівців; - забезпечення матеріального заохочення кращих студентів, розширення практики призначення іменних стипендій.
1.3 Працевлаштування випускників:
– упровадження дієвих заходів профорієнтаційної та агітаційної роботи на базі аналізу прийому попередніх років;
– збільшення контингенту, в тому числі за рахунок іноземних громадян, якісної рекламної кампанії, маркетингової стратегії, ліцензування нових освітніх програм;
– розробка якісних навчально-методичних
комплексів, пакетів ЄКТС;
– розширення діапазону
роботи з обдарованими дітьми (відкриття університетського ліцею
за галузями знань; фахові та предметні олімпіади, конкурси наукових
робіт, зокрема за форматом МАН України, створення профільних лабораторій
для колективного використання школярами, проведення наукових пікніків
та інших заходів) з метою залучення їх до навчання в університеті;
– оптимізація правил
прийому з урахуванням сучасних умов, демографічної ситуації в
регіоні та моніторингу структури результатів ЗНО;
– створення на базі
університету пункту реєстрації учасників ЗНО та забезпечення умов
для його щорічного проведення.
1.4 Кадрове й інформаційне
забезпечення:
– забезпечення не менше 10-15 захистів кандидатських
і 1-3 докторських дисертацій щорічно;
– підвищення ефективності роботи аспірантури і докторантури шляхом
підготовки кадрів у встановлений термін навчання;
– оптимізація роботи спеціалізованих вчених рад університету і
забезпечення захисту 15-20 дисертацій на них щорічно;
– забезпечення впровадження та використання у освітньому процесі
сучасних інформаційних і комп’ютерних технологій;
– модернізація та оновлення на кафедрах електронних баз даних
методичного забезпечення;
– дослідження ефективності впровадження елементів дистанційного
навчання;
– забезпечення видання 10-12 навчальних посібників, підручників
і наукових монографій за рік;
– моніторинг науковців університету і рекомендація до аспірантури
перспективних магістрів й асистентів кафедр;
– удосконалення структури та системи управління інформаційним
забезпечення освітнього процесу;
– упровадження та розвиток новітніх інформаційних технологій в
освіті та науці;
– забезпечення вільного доступу до національних і міжнародних
освітніх та наукометричних платформ і баз даних, зокрема Scopus
і WoS CC.
2 ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ:
– створення інвестиційно привабливого іміджу університету;
– розвиток фундаментальних наукових досліджень і прикладних розробок, диверсифікація джерел їх фінансування;
– інтеграція освіти, науки й економіки на регіональному, національному та міжнародному рівнях;
– фандрайзинг традиційних та нових матеріальних ресурсів;
– створення нових продуктів інтелектуальної власності;
– трансфер технологій у виробництво;
– удосконалення системи управління та фінансування науково-дослідної діяльності;
– формування сучасної матеріально-технічної дослідницької бази;
– інтеграція університетського сектора досліджень і розробок у національний і міжнародний науково-технологічний простір;
– розвиток інноваційної діяльності шляхом підвищення інноваційності наукових розробок;
– упровадження нових інформаційних технологій наукових досліджень на рівні міста, району, області та країни;
– забезпечення участі університету в національних та міжнародних рейтингах;
– відкриття разових спеціалізованих вчених рад із захисту доктора філософії;
– мотивація активної наукової роботи здобувачів вищої освіти і молодих учених через розвиток наукових товариств та залучення до наукових досліджень на платній основі;
– забезпечення підвищення публікаційної активності науковців університету за рахунок їх видання у провідних національних та іноземних наукових журналах, індексованих у міжнародних наукометричних базах даних.
3 ПРОЦЕСИ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ:
– розширення зв'язків із ЗВО інших країн з метою обміну викладачами і здобувачами вищої освіти та співпраці у науковій та навчальній діяльності;
– проведення роботи із залучення до навчання в університеті іноземних здобувачів вищої освіти;
– проведення комплексу інформаційних заходів з питань участі у грантових програмах, отримання стипендій, участі у конкурсах, стажування за кордоном;
– забезпечення участі у міжнародних і європейських програмах, зокрема "Відкритий світ", академічних обмінів імені Фулбрайта, Німецькою службою академічних обмінів (DAAD), Erasmus+, Horizon 2020, Eureka тощо.
4 ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ТА РОЗВИТОК СТУДЕНТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ:
– проведення тематичних заходів національно-патріотичного спрямування;
– посилення просвітницької роботи з метою впровадження здорового способу життя та протидії поширенню тютюнопаління, наркоманії, СНІДу, туберкульозу;
– покращення добору кураторів, їх навчання, продовження роботи університетської школи кураторів, забезпечення змістовності кураторських годин;
– сприяння роботі органів студентського самоврядування, підвищення їхньої ролі в організації освітнього процесу, вирішенні питань поселення й організації студентського життя в гуртожитках;
– сприяння розвитку студентських аматорських колективів художньої самодіяльності, організації змістовного дозвілля студентів, проведення низки розважальних заходів: "Королева Університету", чемпіонат КВК, фестиваль "Студентська весна" тощо;
– урізноманітнення спортивно-масових і оздоровчих заходів у поза навчальний час, у тому числі у вихідні та святкові дні.
5 АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ:
– дотримання сукупності етичних принципів і визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень;
– усвідомлення кожним учасником освітнього процесу важливості і необхідності дотримання зазначених норм з метою зміни загальної культури поведінки та сприяння у формуванні належного світогляду і адекватних ціннісних орієнтирів;
– накопичення, збереження, систематизація, відтворення, оприлюднення та поширення в електронному форматі академічних текстів професорсько-викладацького складу, студентів, аспірантів і докторантів;
– забезпечення безоплатного і вільного доступу до відкритих даних, що містяться у депозитарії, та сприяння розвитку прикладних інструментів для роботи з академічними текстами та іншими даними;
– залучення бібліотеки університету та студентської ради до популяризації серед студентства принципів академічної доброчесності.
6 ЗБЕРЕЖЕННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:
– розробка управлінських регламентів, що відповідають новій структурі університету;
– визначення системи індикаторів соціальної інфраструктури університету;
– розробка і впровадження контрактної системи найму і оплати праці науково-педагогічних працівників;
– розробка та реалізація системи стимулювання інноваційної діяльності науково-педагогічних працівників;
– визначення критеріїв обчислення вартості підготовки фахівців, розроблення та впровадження методики розрахунку видатків, пов'язаних із здобуттям вищої освіти та наукових ступенів за різними спеціальностями;
– встановлення критеріїв якості роботи господарських служб і контроль за їх дотриманням;
– ендавмент для освітньої та наукової діяльності за рахунок різноманітних джерел;
– створення системи захисту прав інтелектуальної власності;
– оптимізація штатного розпису відповідно до наявного контингенту здобувачів вищої освіти;
– зведення до виправданого мінімуму кількості зовнішніх і внутрішніх сумісників;
– зменшення обсягів погодинної оплати за рахунок оптимізації планування навчальних доручень;
– збільшення кількості іноземних здобувачів вищої освіти;
– залучення спонсорських коштів для потреб утримання матеріальної бази університету;
– збільшення обсягів наданих орендованих площ;
– проведення своєчасного ремонту приміщень, забезпечення матеріально-технічних і санітарно-гігієнічних умов для організації освітнього процесу;
– гарантування безпечних і сприятливих умов праці і навчання.
7 ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА:
– підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів матеріально-технічною базою університету;
– забезпечення сталого підвищення енергоефективності будівель університету;
– розширення взаємодії університету з органами місцевої та обласної влади для впровадження енергоефективних технологій у житловокомунальному господарстві;
– залучення спонсорів, інвесторів, грантових ресурсів для модернізації будівель університету
8 УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ СИСТЕМИ ТА ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ
– забезпечення оптимізації системи управління, поєднання адміністративних і самоуправлінських засад, прийняття та реалізації управлінських рішень на всіх рівнях;
– забезпечення єдності освітнього, наукового і виробничого процесів, безперервності та наскрізного характеру підготовки кадрів;
– підвищення ролі студентського самоврядування як рівноправного партнера в управлінні університетом;
– запровадження стратегічного планування університету та його підрозділів;
– створення ефективної системи регулярної звітності кожного виборного керівника перед своїм колективом за усіма напрямами діяльності, чітке дотримання демократичних засад виборної системи;
– забезпечення дотримання вимог антикорупційного законодавства;
– урегулювання та запобігання потенційному конфлікту інтересів;
– здійснення ідентифікації та оцінки корупційних ризиків у діяльності університету.
Стратегічні напрями діяльності КрНУ базуються на постійному розвитку внутрішньої системи забезпечення якості, яка відповідає європейським стандартам (ESG) і передбачає реалізацію наступних вимог:
– визначення в структурі університету суб'єктів діяльності, розподіл між ними повноважень і відповідальності, а також запровадження прозорості прийняття управлінських рішень;
– визнання і реалізацію студентоорієнтованого навчання (studentoriented learning), викладання та оцінювання;
– запровадження рейтингової система оцінювання знань;
– регулярне опитування студентів, викладачів, випускників, громадськість і роботодавців щодо якості освітніх програм і освітніх компонентів в них з метою поліпшення;
– впровадження інноваційних технологій та методик навчання і викладання.
А також системного оцінювання таких сфер діяльності університету:
– цілей, програмних результатів навчання, структури і змісту освітніх програм, їх профілів з огляду на місію університету, наявності освітнього стандарту, тенденції розвитку спеціальності, ринку праці, галузевого і регіонального аспекту, а також досвіду аналогічних вітчизняних та іноземних освітніх програм;
– освітньої діяльності за освітніми програмами (освітніх компонентів (з урахуванням індивідуальних освітніх траєкторій), кваліфікаційних робіт, системи атестації і успішності студентів, руху контингенту);
– системи доступу до освітніх програм та визнання результатів навчання;
– ефективності форм і методів навчання і викладання, їх вплив на досягнення програмних результатів навчання, відповідність вимогам студенто-орієнтованого підходу та принципам академічної свободи;
– успішності випускників (працевлаштування випускників, на регіональному ринку праці);
– ефективності форм контрольних заходів, аналіз політики університету щодо стандартів і процедур дотримання академічної доброчесності;
– відповідності академічної та/або професійної кваліфікації викладачів, задіяних до реалізації освітньої програми, і їх здатність забезпечити досягнення визначених відповідною програмою цілей та програмних результатів навчання;
– творчої та дослідницької діяльності (якість і напрямок досліджень в університеті у контексті освітніх програм, а також успішність у процесі отримання грантів та залучення науково-педагогічних працівників, студентів і аспірантів до їх виконання, якість та індекс цитування опублікованих текстів);
– інтернаціоналізації університету (міжнародне співробітництво, студентська і викладацька мобільність, проекти із закордонними ЗВО, міжнародні гранти тощо);
– ефективності внутрішньої структури університету, дієздатність підрозділів;
– фінансових ресурсів, матеріального забезпечення, інформаційного й технічного оснащення, оцінювання адміністративної та допоміжної діяльності (наприклад бекграунд для студентів).
